Вирощування овочів без грунту і сонця може стати цілком можливим для Рівного. Адже саме такою ідеєю останнім часом живе рівненський підприємець Станіслав Дубровський. Він має на меті створити у нашому місті ферму з вирощування овочів, ягід та зелені за допомогою вертикальних гідропонних ферм зі штучним освітленням.
Закриті вертикальні ферми вирощують овочі і зелень за принципом гідропоніки - на мінеральних поживних розчинах. Культури отримують ідеальну кількість вологи та поживних речовин, які проникають безпосередньо у коріння з водою в повністю контрольованому середовищі. Технологія дозволяє вирощувати більше 50 видів овочів на меншій території у вдвічі коротший термін. При цьому обсяг врожаю в п’ять разів перевищує аналогічний показник на традиційних фермах.
Про особливості такої ферми, а також про те, наскільки вона можлива у Рівному, журналісти «РівнеМедіа» поспілкувалися з ініціатором створення такої ферми у Рівному Станіславом Дубровським.
Доброго дня, Станіславе. Отже, розкажіть, як Ви зацікавились таким виробництвом?
- Доброго дня. Така ідея гідропонних ферм для Рівного з’явилась у мене після перегляду відео на одному з наукових каналів, у якому йшлося про новітній спосіб вирощування овочів у вертикальних фермах. Проте тоді я відразу піддав сумнівам дієвість реалізації вирощування саме тією компанією і почав міркувати. Деякий час я просто нотував ідеї з різних джерел. Втім, згодом виявилось, що картина все ж не цілісна, і ми долучились до розробки власних програмно-технічних рішень.
Що саме було зроблено?
- Ми розробили, в першу чергу, кероване штучне освітлення, що дозволяє нам змінювати налаштування освітлення без ручних маніпуляцій на всій фермі. Створення такого керованого освітлення мало на меті організацію проведення спліт-тестів з вирощування. Проте, це також дає нам можливість змінити за лічені хвилини налаштування лінії для заміни культури або відкоригувати темпи росту, наприклад, для відвантаження в заплановану дату свіжих овочів, оминаючи складське зберігання.
Яку основну перевагу мають такі ферми над звичайним грунтовим вирощуванням?
- Головна особливість вертикальної гідропонної ферми у тому, що рослини замість сонячного світла отримують підсвічування від світлодіодів, а їх розвиток відбувається в повністю контрольованому середовищі. Завдяки ізоляції від зовнішного світу рослини не потребують обробки пестицидами, гербецидами тощо. Відтак, виходить повністю екологічна продукція. Крім цього, завдяки таким фермам можна суттєво скоротити імпорт культур, що ввозяться в Україну значну частину року. Відтак, виникає можливість насичення ринку продукцією, що не вирощується в Україні, а також не імпортується, зважаючи на недовготривалість зберігання, через що вона не витримує логістичного навантаження.
За яких умов може відбуватися швидкий ріст культур на фермі?
- Критерієм для швидкого росту рослини є наявність відповідних умов вирощування, а саме підтримання достатнього рівня освітленості впродовж більшої частини доби. Також не менш важливим є необхідність підтримання заданої температури. Нині завдяки появі доступних світлодіодів високої ефективності останні декілька років по всьому світу з’являються такі підприємства.
Чи є достатня кількість фахівців для впровадження цієї технології в Рівному?
- Ви знаєте, це дуже важливе питання. Наразі наші напрацювання та інформація про технології, що доступна широкому загалу, є достатньою для того, щоб усе це розпочати. Проте ми вважаємо, що нам обов’язково треба створити відповідні навчальні програми і популяризувати залучення ІТ до традиційних видів підприємництва. В першу чергу, я це бачу як створення громадського простору з сучасним інженерним обладнанням, що дасть змогу будь-кому з рівнян завітати до нас і спробувати власноруч щось створити. Таким чином, ми будемо долучати наших мешканців до вивчення високотехнологічних процесів і, як результат, безпосередньо впливати на ріст кількості фахівців.
Якщо не секрет, за який час планується повернення інвестицій?
- Тут є декілька можливих варіантів. Наразі ми збираємось ініціювати звернення до керівництва нашого міста про виділення для такого бізнесу відповідних виробничих потужностей. У випадку підтримки з боку влади, для повернення інвестицій нам знадобиться близько 3-4 років для виконання соціальних задач, таких, як громадський освітній простір, а також безпосередньо для бізнес-процесів.
А наше місто має такі потужності?
- Звісно! У нас є величезна кількість об’єктів, що простоюють десятиліттями. Часто вони не викликають жодної зацікавленості у зовнішнього інвестора та навіть більше - потребують постійних витрат з боку міста для підтримання їх безпечного стану.
Чому?
- Як правило, це комплекси, що збудовані за часів, коли про енергоефективність ніхто ще не думав. Будували помпезно і дорого. А зараз інвестор швидше побудує енергоефективне приміщення точнісінько під свої потреби, ніж вкладе ті ж кошти в енергоефективність існуючого приміщення. В нашому ж випадку побічними продуктами виробництва є тепло від системи освітлення і чистий кисень. Тобто саме для нашого випадку ці приміщення підходять якнайкраще.
Чистий кисень?
- Так, звісно. Рослини споживають вуглекислий газ, а виробляють чистий кисень. Тобто це екологічно чисте виробництво. Окрім того, екологічною є і сама продукція, адже при вирощуванні в вертикальних фермах культури не страждають від шкідників, а тому не використовуються нітрати/пестициди/гербіциди. Це – чистий екопродукт.
Але ж, як правило, всі продукти з приставкою “еко” коштують значно дорожче. То чи буде він затребуваний?
- В першу чергу, ми орієнтуємось на ціни в порівнянні з класичним виробництвом. За цією технологією, основні технологічні витрати вимірюються вартістю освітлення і складають 85% від загалу. Підігрів не використовується, оскільки розсіювана потужність світлодіодів є достатньою для обігріву. Різниця технологічної вартості культур коливається в межах 50-70%. Для прикладу візьмемо салат Латук, що традиційно в аграрному секторі має один з найнижчих показників собівартості. Зважаючи на це, здатність до його вирощування впродовж року за конкурентними цінами є показником ефективності. Відтак, розрахункова собівартість салату Латук лежить в проміжку між однією та двома гривнями. Кінцева ціна обумовлюється ступенем автоматизації виробництва. Отже, цей продукт - цілком конкурентноздатний навіть без приставки “еко”.
Отже, якщо міська влада Рівного піде назустріч ідеї Станіслава створити у нашому місті прогресивну інноваційну ферму з вирощування овочів і зелені і виділить для цих цілей йому необхідне приміщення, то на прилавках наших магазинів нарешті з’явиться якісна екологічна українська продукція без хімікатів за доступними цінами в незалежності від пори року. Ну а портал “РівнеМедіа” у свою чергу буде пристально слідкувати за розвитком цього стартапу і висвітлювати увесь хід його розвитку.