У Рівному суд апеляційної інстанції відмовив колишнеій працівниці медзакладу у поновленні на роботі.
Про це повідомляє пресслужба апеляційного суду.
Жінка у медичному закладі була призначена на тимчасову посаду: основна працівниця перебувала у відпустці для догляду за дитиною. Однак жінка, працюючи на декретному місці, вважала, що її права порушені та звільнена вона незаконно, тому звернулася спершу до місцевого суду, а згодом — і до Рівненського апеляційного суду.
Місцевий суд повністю відмовив позивачці у задоволенні позову до медичної установи про визнання незаконним наказу про звільнення у зв’язку з закінченням строку дії трудового договору, зобов’язання поновити на посаді, стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а також стягнення моральної шкоди в розмірі 10 000 гривень.
Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що роботодавець при звільненні позивачки дотримався норм трудового законодавства, а позовні вимоги є незаконними й безпідставними.
Оскільки жінка вважала, що її звільнили з порушенням норм чинного законодавства, вона оскаржила судове рішення до Рівненського апеляційного суду, наполягаючи на його скасуванні та ухваленні нового рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Апеляційний суд, вивчивши матеріали справи й доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, відхилив апеляційну скаргу позивачки, вважаючи рішення місцевого суду законним та обґрунтованим.
Суду відомо, що за останні роки медична установа зазнала кілька реорганізацій. Позивачка була прийнята на тимчасову посаду, оскільки основна працівниця у 2013 та 2017 роках пішла у відпустку з догляду за дитиною, тому позивачка перебувала на декретному місці до дня фактичного виходу її на роботу.
На початку лютого 2022 року працівниця медичного закладу вийшла з декретної відпустки у зв’язку з досягненням дитини трирічного віку. У зв’язку з цим позивачку було звільнено у зв’язку із закінченням строку дії трудового договору згідно з пунктом 2 частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю України, у якій зазначається, що підставами припинення трудового договору є закінчення його строку, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна зі сторін не поставила вимогу про їх припинення.
Отже, у цьому випадку трудовий договір укладався до настання певної події (закінчення строку декретної відпустки), такий договір вважається укладеним на певний строк, тому настання обумовленого факту є підставою для припинення трудового договору у зв’язку із закінченням строку.