Третій день Рівне проводжає своїх Героїв, які полягли під ворожими обстрілами.
Так, сьогодні на майдані Незалежності попрощались із 27-річним добровольцем Олександром Єфімчуком, який загинув 5 травня біля Рубіжного. До свого 28-річчя Олександр не дожив якигось 10 днів.
“Якщо не любиш Україну, туди не варто іти...” - говорив рідним Олександр Єфімчук, перебуваючи на фронті.
Олександр народився у селі Переділи у селі Переділи Рівненського району. Ще навчаючись у школі, він втратив маму. Та зумів себе взяти в руки та почав гарно навчатися, після чого самостійно вступив у Київський політехнічний інститут на державну форму навчання.
Попереду була армія. Призвався у місто Севастополь, служив у військово-морських збройних силах.
У Сашка були золоті руки, кажуть його знайомі.
Він покинув навчання і пішов за покликом серця. Працював у автомайстерні й так любив свою справу, що складно сказати, що це було для нього — робота чи хобі.
“Якось пригнали до них дорогу автівку, в якої були проблеми з мотором. Якісь там серйозні майстри дивилися, а нічого не могли зробити. А Саша особливо тому ніде не вчився, але таки зумів завести те авто. Всі так дивувалися! Він, мабуть, будь-яку машину міг завести,” - пригадує сестра Олександра Тетяна.
У столиці він знайшов своє кохання. Там одружився із Наталею. Дуже хотів дітей, проте доля вирішила інакше.
Весною Олександр вступив у лави тероборони Києва.
“Думки про те, що буде сидіти, склавши руки, у нього не було. Він рвався захищати, бо мав певний досвід служби, хотів показати іншим, навчати хоча б азам,” - пригадує дружина Наталія.
Олександр вступив до Добровольчого формування "Свобода" та став членом "Легіону свободи". Став командиром батальйону. Навчав інших, допомагав захищати рідну землю, а за тим підписав контракт з Нацгвардією.
“Він вірив, що ми маємо жити вільно, що повинні захищати зараз Україну заради майбутнього. Казав, якщо зараз опустимо руки, нічого не зробимо, то весь цей жах повториться з нашими дітьми. А цього він точно не хотів,” - розповідає Наталія.
Поховають Олександра у рідному селі Переділи поряд з мамою.
Усі фото Олександра Третяка
