Рівне Медіа
Словацького 4-6 Рiвненська область, Рiвне
+380676111844

У Рівному попрощаються із заступником командира батальйону ТрО Миколою Савчуком

Сьогодні у Рівному прощатимуться із бойовим капітаном, заступником командира рівненського батальйону ТрО Миколою Савчуком. Військовослужбовець помер після осколкового поранення голови. 

Про це повідомляє Рівненська міськрада. 

«Я буду військовим, буду захищати нашу країну і її людей,» - сказав Микола Савчук старшому братовіпісля закічення кулінарного училища. Олександр, який змалечку дбав про нього, поки батьки працювали, зрозумів, що так воно й буде. 

Микола Савчук народився у Смизі на Дубенщині. Після училища, де опанував фах кухаря, пішов в армію на строкову службу.

«Велика частина служби проходила на кухні, він готував їжу, працював за фахом. Але Микола завжди хотів бути справжнім військовим. Тому пішов вчитися далі, закінчив НУВГП, а потім і Одеський інститут сухопутних військ, вперто і наполегливо рухався до своєї мети,» - пригадує Олександр.

Захищати рідну землю Миколі Савчуку довелося не на словах. Із 2016 року він ніс службу у розвідбаті в зоні АТО.

«Це така служба, де ризик і небезпека стоять перші. Але брат ніколи не відступав. Навпаки, якщо завдання було вкрай складним, то йшов на нього сам, а от хлопців своїх беріг… Така вже вдача у нього: про всіх подбати, попіклуватися, він готовий був зробити все для інших,» - розповідає брат Героя.

Після повернення із зони бойових дій Микола служив у військкоматі, але що насправді відбувалося на Сході, в якому пеклі довелося побувати та що пережити – не розповідав…

«Це вже зараз хлопці трохи розказують, з яких страшних ситуацій брат вибирався, а він сам завжди казав «Ти там не був, значить і знати тобі того не треба…» Він ніколи тим не хизувався, ні історіями, ні нагородами. Завжди мовчав про війну,» - продовжує Олександр.

Коли ворог знову нагадав про себе зброєю та людськими жертвами, Микола Савчук був одним з тих, хто взяв на себе формування батальйону територіальної оборони Рівненщини. Добирав склад, відповідав за навчання, допомагав опановувати різні види зброї. Згодом до цього ж батальйону приєднався і Олександр:

«Ми служили разом, я тільки звикав до цього всього, а Микола вже був профі. Його дуже поважали. А він… наче відчував. Напередодні було вечірнє шикування, все як годиться, а потім він довго говорив з особовим складом. Кожного розпитав, як він, як моральний дух, чи все вдома спокійно, чи є проблеми, може треба допомога… А зараз телефонують мені хлопці, різні, хтось з молодших, хтось ще в радянській армії служив, але кажуть одне: «Микола – один з кращих командирів, яких бачили в житті…»

Вдома Миколу Савчука чекали батьки, дружина та двійко синів. 10 червня старшому Тимофію виповнилося 10 років. Найбільше він, як і молодший братик 6-річний Антон, чекав дзвінка від тата…

Лікарі боролися за життя капітана Миколи Савчука, який отримав осколкове поранення голови. Та 10 червня він став частиною Небесного війська. У вересні йому було б 40. 

Прощання із Миколою Савчуком відбудеться сьогодні, 12 червня, о 18.00 на майдані Незалежності у Рівному. Поховають Героя у Смизі, де живуть батьки, вже у понеділок, 13 червня…

Читати також

03.07.2022 Білоруські військові вчаться зводити понтонні переправи біля кордону з Рівненщиною

- На Волинському та Поліському напрямках підрозділи збройних сил республіки білорусь на ротаційній основі продовжують виконувати завдання з прикриття білорусько-українського кордону в прикордонних районах Брестської та Гомельської областей. Проводяться тренування з наведення понтонних переправ, - йдеться у повідомленні. Разом з тим, наголошується, що ознак формування наступальних угруповань противника не виявлено.

03.07.2022 У Рівному 12-річна переселенка плете патріотичні обереги військовим

- Військовий дуже радів і був розчулений ледь не до сліз. І дівчинка раділа. Ось лише емоції стримувала. Цьому її навчив місяць життя в окупації… Марія та її мама Оксана – з містечка Пологи Запорізької області. Тато - нині в ЗСУ. Після повномасштабного вторгнення рф тато відразу пішов у військкомат, а дівчинка, її мама і бабуся залишилися вдома утрьох. Вони пережили вибухи, вуличні бої, окупацію, відсутність світла, зв’язку і доступу до новин. У рідному місті пробули до квітня. Потім евакуювалися до Рівного. Нині Марія та Оксана допомагають у волонтерському штабі у драмтеатрі. Патріотичні браслети можна придбати там. Донат на розвиток доброї справи – 100 гривень. Кошти потрібні для витратних матеріалів. Дівчинка й надалі плестиме синьо-жовті сувеніри, які оберігатимуть наших захисників.