Василь Шийка народився на Івано-Франківщині у селі Камінь. Ріс у дружній родині, багато часу проводив із бабусею та дідусем. Після закінчення школи Василь вступив до Академії сухопутних військ у Львові, присвятивши усе своє життя військовій справі.
Про це повідомляють у Рівненській міській раді.
"Академію він закінчив лейтенантом, був скерований на подальшого проходження служби на офіцерській посаді в одній з військових частин міста Рівне. Саме тут провів усе своє свідоме життя, одружився, разом із Світланою виховували донечку, зараз їй вже 13 років. У Службі безпеки України Василь дослужився до підполковника, керував підрозділом середньої ланки,” - розповідає дядько Героя Ігор.
Доля розпочала випробовувати Василя на міцність із перших місяців початку антитерористичної операції. Адже фактично відразу він опинився у гарячих точках нашої країни.
“Він 2014 року Василь щороку ніс службу у зоні АТО, потім ООС. Він пройшов майже всю Донеччину - Довгеньке, Ізюм, Слов’янськ, Маріуполь, Волноваха, Мар’янка, Покровськ, Бахмут... Довелося повоювати і на Луганщині — Северодонецьк, Лисичанськ, Попасна, Кремінна... Зараз ці населені пункти у всіх на вустах, а він їх знав іще тоді...” - продовжує Ігор.
Повномасштабне вторгнення застало Василя на Сході країни — на Бахмутському напрямі.
Після ротації побув вдома, а в січні 2023 року — знову повернувся у зону бойових дій, цього разу на Запоріжжя.
Саме тут 13 лютого серце 39-річного підполковника Василя Шийки не витримало.
Прощання із Героєм відбудеться з 15 лютого, о 10.00 на майдані Незалежності у Рівному. Поховають його на Івано-Франківщині у рідному селі.
