У селі на півночі Рівненщини збереглися оборонні споруди, зведені у 20-х роках минулого сторіччя (ФОТО)

У селі Тинне, що в Немовицькій громаді Сарненського району, збереглися фортифікаційні споруди під назвою Польські ДОТи.

Історію цих оборонних споруд розповіли в Управлінні культури й труизму РОДА в рамках проєкту "Рівненщина на смак".

Як відомо, у 20-х роках країни Малої Антанти спонсорували будівництво Польщею лінії оборонних об’єктів, які в народі називають ДОТами (ДОТ – довгострокова опорна точка). Тому неправильно говорити, що ці оборонні споруди будувала винятково Польща. Мета будівництва – відгородження від комуністичної лихоманки, адже поляки розуміли, що тут проживають етнічні українці.

Залізобетонні споруди могли витримувати прямі попадання снарядів калібром 155 мм. Роботи проводили за спеціальною технологією з високоякісного бетону й щільно встановленої арматури. Товщина фундаменту була від 75 см до 1 м, стін — 125 см, а стелі — 1 м. Спеціально викладене каміння не дозволяло снарядам проникати в землю поблизу стін споруди. Протихімічний захист гарнізону ДОТу забезпечувався протигазами, відведенням порохових газів — ручними вентиляторами. Стінка напроти входу до споруди забезпечувала захист гарнізону від уламків снарядів. На дахах ДОТів було вмонтовано броньовані ковпаки для спостереження. Проводилася гідроізоляція та маскування споруд. ДОТи були різних розмірів — від невеликих на 2-3 кулеметних розрахунки до таких, що могли розмістити цілий взвод військовиків.

На території Тинного збудовано 7 ДОТів і 2 шлюзи-мости через річку Случ, призначенням яких було в разі наступу радянської армії затопити територію та створити водний оборонний бар’єр. На будівництві працювали польські жовніри, місцеві жителі насипали вали. У Тинному жило військове командування цього стратегічного будівництва. Та воно не допомогло полякам утримати територію, адже, як відомо, уже 17 вересня 1939 року Червона армія переступила кордон, а в Тинному бої йшли впродовж 19-21 вересня.

На території Тинного є поховання польських офіцерів, яке 2019 року знайшла міжнародна наукова археологічна експедиція, але процедура перепоховання не відбулася.

Читайте також