У 104 бригаді ТРО Рівненщини служить воїн з позивним "Байкер".
Колись він будував дороги. По роботі об’їздив чи не всю Україну. Бував і в Маріуполі, і в Запоріжжі, і у Львові. Перелік доволі довгий. Багато працював, але й приділяв час своєму хобі, але все змінилося з початком повномасштабного вторгнення.
Коли чоловікові принесли повістку, то він не вагаючись пішов захищати країну, виборювати право на майбутнє для своїх рідних.
Цю нову, військову сторінку в житті він почав у складі Рівненської тероборони (104 бригади). Саме тут він і освоїв новий фах. Колишній дорожник став артилеристом. На посаді номера обслуги він із побратимами дає прикурити ворогу зі старенької, але надійної гармати Д-44. Хоч вона розроблена ще в 40-х роках минулого століття, але завдає окупантам чимало клопотів і щедро виписує квитки на концерт до кобзона.
Часом заряджаючи гармату він присвячує той чи інший снаряд улюбленим гуртам. «Байкер» давній фанат рок-музики. Одні з улюблених – це Slayer. З такою музикою дуже органічно поєднується й інше захоплення – мотоцикли. Саме воно й повпливало на вибір позивного.
.jpg)
«Байк, до речі, дуже придатний для війни транспорт. Знаю хлопців, які пристосовують їх до тих чи інших задач. Дуже круті еваки роблять зі старих совєтських мотоциклів. Замість люльки (коляски) вони прилаштовують платформу, куди дуже зручно поміщаються ноші з пораненим. Такий евак маневровий, швидкий і менш помітний».
Щоправда, на війну свого металевого коня боєць не взяв. Вінтажна Yamaha чекає свого часу, чекає, щоб власник повернувся з війни із перемогою.
