Портал «Рівне Медіа» та консалтингова компанія з Польщі «inPL Group» започаткували спільний проект для допомоги бізнесменам, які планують вийти на польський ринок. Його головна мета – надання реальної правдивої інформації з перших вуст від представників бізнесу та топових експертів різних галузей в Польщі.
Днями відбулася друга онлайн-зустріч в рамках цього проекту. Представниця компанії «inPL Group» Катерина Шаповал поспілкувалася в режимі відеоконференції з Максимом Ференцом – доктором юридичних наук, експертом міжнародного права, власником MFC (Польща).
Що відбувається із бізнесом у Польщі, в першу чергу – іноземним.
- У нас все прекрасно. У нас дуже оптимістично, ситуація виглядає дуже добре. На фоні великої паніки, на фоні тих панічних прогнозів, які віщували страшну кризу, голод і все решту, наші клієнти, клієнти-підприємці, які використовують кожну можливість, знайшли для себе поле для розвитку. Деякі клієнти навіть планують потужний старт після цієї кризи. Цьому сприяють усі, в тому числі державні програми. Наш, східний бізнес, він переважно не має нічого проти кризи. На Сході – Україна, Білорусь, Росія, Казахстан – перманентна криза. Ми шукаємо можливості. Ми для наших клієнтів шукаємо нові можливості для розвитку, нові шляхи, нове фінансування.
Державна підтримка бізнесу в Польщі. Поляки ниють. Перманентно. Наші і ваші клієнти отримують субвенції, фінансові вкладення із боку держави. Як насправді виглядає ситуація? Якщо порівняти, наприклад, із більш розвиненою Німеччиною, на яку всі орієнтуються, що там краще. Там насправді краще чи все-таки Польща у більш виграшному становищі?
- Добре там, де нас немає. Звісно, у Польщі фінансовий рівень державної підтримки нижчий, але дивлячись що ми називаємо фінансовою підтримкою. Тут ми можемо говорити, по-перше, це звільнення від сплати соціальних платежів. Тобто, держава спочатку дуже неохоче, але потім все більше і більше почула постулати бізнесу, малого і середнього бізнесу, та й великого бізнесу, який використовує робочу силу, за яку платить певні соціальні платежі. Ці соціальні платежі щомісяця бухгалтери розраховують, представляють цифри своїм клієнтам, клієнти платять. І тут голубий сон усіх підприємців, польських, наших, переважно польських, можливість не платити. Ми бачимо, що, звісно, потрібно думати про майбутнє, але все-таки, були постулати взагалі ліквідувати ці соціальні платежі, нехай люди самі собі вирішують. Як ми бачимо, з цього маленького експерименту бачимо, що це дає плюси, це великі фінансові вливання, це кредитування державою. Це дозволяє їм вкладати ці гроші у розвиток і роботу свого бізнесу – не заморожувати ц гроші на майбутнє, а дає розвиватись тут і зараз. Тут ми бачимо великий плюс. Це якщо говорити про державну підтримку. У нас є ще таке поняття як допомога …… це ті субвенції, про які ми говорили – Польський фонд розвитку дає великі субвенції, це кредитування і від учорашнього дня великого бізнесу, це та кров, це те, чого не вистачало нашим і польським підприємцям.
Як це відбувається? Що ми повинні повернути, а що лишається нам?
- По-перше, почнемо із механізму, тому що дуже багато клієнтів вважають, що Євросоюз це пливе медом і молоком, тут гроші дають просто так. Ще не маючи ідеї, не маючи конкретної ідеї, вже приходять до нас – «Ми чули є програма, можна отримати дотації, фінансування. Скажіть нам…». Вони не розуміють, ми юристи в багатьох областях, але не фантазери. Нам потрібно вивчити бізнес, який отримає дотацію від ЄС. Ми просимо усіх підприємців: ви можете отримати фінансування, але ви повинні прийти із готовим проектом. Це повинен бути органічний проект, це повинні бути органічна програма, яка вже працює у вашій фірм і для якої вам просто не вистачає грошей. Там, звісно, євробюрократів ще та, але нам не звикати. Набагато легше отримати фінансування на проекти, які вже діють, які мають певні результаті і які мають перспективи для розвитку. Наприклад, легше розвивати свою фабрику, аніж з нуля будувати нове виробництво. Навіть відкриваючи свій бізнес у Польщі, потрібно добре проаналізувати ситуацію на ринку операційних програм і знайти правильне місце для розвитку свого бізнесу.
Вільні економічні зони входять тут у гру?
- Вільні економічні зони самі по собі дуже цікава локалізація, але, знаєте, це великі фінансові вкладення. Це вкладення до мільйона євро, щоб це почало працювати. Це навіть 50% податкові пільги від держави у рамках цієї економічної зони. Це цікавий інструмент, але треба підійти туди підготовленим. Стратап, до прикладу, це не те підприємство, яке може працювати у такі вільній економічній зоні. Це інвестиції, це великі інвестори, які готові поділитись своїм капіталом, аби отримати вигоду у майбутньому.
Давайте поділимо: є малий і середній бізнес, з нуля, не з нуля, є стартапи, є великі інвестиції. Для усіх є інструменти отримання державної допомоги, якщо цей бізнес правильно оформлений і правильно показаний для держави, можна всім, так?
- Радимо нашим клієнтам спочатку проаналізувати ринок. Чому Польща? Польща – хороший ринок для українських і стартаперів, і малого і великого бізнесів. Тут працюють великі українські бізнеси. Першим прийшов великий бізнес, попрацював трішки, не впорався із задачею і втік. Лише останні декілька років починають працювати малі і середні підприємства, які бачать Польщу як органічне продовження українського ринку і вихід на європейські ринки. Якщо ми говоримо про вихід через Німеччину чи Польщу, то Польща, звісно, і дешевше, і краще, і зрозуміліше. Менше бюрократії, але наші готові на бюрократію, але не готові на великі затрати.
А мова?
- Ми працюємо на німецькому ринку, російська мова вона теж присутня. У Польщі легше домовитись, але теж поляки на Захід рівняються і з вами можуть не розмовляти російською мовою, а з вами будуть розмовляти англійською, скоріше за все. Навіть щоб відкрити товариство із обмеженою відповідальністю, у Німеччині потрібно заінвестувати мінімум 30 тисяч євро. У Польщі це максимум – 1,5 тисячі євро. Тобто, тут різниця велика. Є деякі проблеми, адже ми часто зустрічаємо такі ситуації, що можна «викинути» півтори тисячі євро іі якщо у нас не вийде просто лишити цей бізнес. Ці «сироти» теж генерують проблеми. Дешеву іграшку можна викинути просто.
Ніхто їх не закриває, ніхто не думає, що їм капає звітність, ніхто не думає, що потім можна і в Польщу нев’їхати.
Ніхто не думає про штрафи, не можна це кидати, це потрібно до логічного завершення.
Польща вигідна тому що….. Чому?
- Польща вигідна, бо, по-перше, це природний і добре знайомий ринок. Для українських підприємців, для білоруських підприємців, дуже хороша ментальна близькість. З поляками легше розмовляти – легше домовитись, аніж із німцями. Багато ніші польські клієнти кажуть, що їм легше працювати зі східними клієнтами, аніж із французькими, іспанськими чи німецькими. Наші ведуть бізнес – тут крайності чомусь, або дуже розхлябано, але це фінансові генії, але є й хороші підприємці, які питають поради, які прислухають до порад. Варто відзначити відносну дешевизну – і нерухомість, і робоча сила. Нерухомість – це хороший вибір, відносна простота оформлення цієї нерухомості. Бюрократія у Польщі, можна сказати, що останнім часом це цифрова бюрократія. Це дуже приємна у комунікації із підприємцями бюрократія, коли ми всі заяви можемо надсилати через Інтернет.
Є ще інша сторона питання – дуже часто у нас закриваються бізнеси. Прийшли ті «мертві душі», але є не мертві. дуже багато продають кафе і ресторанів, не зважаючи на те, що один із плюсів – російськомовний сервіс, якого дуже багато у Польщі – юристи, бухгалтери. Дуже багато на своїй мові можна всього вирішити. Але закриваються різні компанії, різного рівня. Чому, на вашу думку? Які помилки? Де «налажали»?
- «Налажали» - кращого слова тут не підбереш. Це дуже давня тенденція. Тут для мене прикладом є одне велике підприємство, яке повністю перенесло свою діяльність із України в Польщу, це велике виробництво. Одна із найбільших інвестицій в Люблінське воєводство. Спочатку, 2010-2011 роки, це підприємство було один із небагатьох, які функціонували у європейському союзі, там унікальна продукція. Любили вони «а парішать». Вони були абсолютно впевнені, що на польському ринку теж можна працювати так, як на українському. У підсумку – вони прорахувались і велика національна інвестиція буквально за 3 роки збанкрутіла. Підприємство ліквідовано.
Тобто, ми спотикаємось через власну ментальність?
- Так, але пройшло вже 10 років. Це ментальність. Молоді підприємці, які виходять на ринки, вони вже більш глобальні. Тут є приклади, коли підприємці повертаються на Схід вже з досвідом інвестування на заході. Тобто, вони вже працювали в Іспанії, Франції, Німеччині, але все ж вони повертають зі своїм бізнесом в Україну чи Польщу. Зараз навіть є така ситуація, о багато західних підприємців через Польщу інвестують в Україну. Це і сонячна енергетика, холдинги, вони через Польщу координують Україну.
Чому? У Польщі корупції менше? У Польщі спокійно?
- У Польщі корупції менше, але не набагато. Але не це основна причина. Основна причина це те, що Польща – член Євросоюзу і все-таки ще притримується деяких стандартів у судовій владі. Працюють все ж на принципах європейського законодавства, європейських принципів. Тут легше працювати, тут легше відстояти права, тут капітал захищений. Багато великих українських фірм шукають капітал тут у Польщі. При чому капітал не дотація, як ми вже говорили. Це банківський капітал. Тут дешеві кредити, які банки охоче надають для розвитку експорту.
А наші тут, куди вони можуть прийти, щоб отримати кредит?
- Коли ми говоримо про польський бізнес, весь час десь поляки ставлять бомби, ми говоримо також і про польський бізнес із українськими інвестиціями. Тут автоматично українські інвестиції, які оформлені на польську компанію, це вже польська компанія, польський резидент. У цій ситуації ми не можемо розділяти бізнес на польський чи український. Східний капітал, який працює у Польщі, він теж резидент Європейського Союзу, це ще один із тих плюсів, про які ми говорили. Автоматично зайшовши на той ринок, у тій чи іншій формі, частіше за все ТОВ, український капітал автоматично стає резидентом Європейського Союзу.
Як працювати з банками?
- Банки дуже суворо дотримують правил міжнародного фінансового моніторингу. Варто сказати, що з банками зазвичай працюють так звані компанії-гаманці. Тобто, українські підприємці, які працюють із західними ринками, вони працюють через свої фірми у Польщі. Польська фірма зручна з точки зору юридичного і бухгалтерського обслуговування. Бюрократії мінімум. Усі гроші комерційного призначення, які функціонують у банківській системі в Польщі, моніторяться спеціальною системо. Це «великий брат», який бачить усі ваші гроші. Ця система функціонує не лише у Польщі, а також і в Німеччині й інший країна Євросоюзу як обов’язкова. Вона відслідковує підозрілі транзакції. Підозрілі транзакції – це великі суми, це транзакції, які незакріплені документально, тобто, немає договору тощо. Сума невідомого походження, яку треба пояснити. Пояснити можна фінансовою документацією. Це все дуже просто. Банки, на жаль, за останні роки із партнерів перетворились у наглядачів.
Відеоверсія розмови:
