Рівне провело в останню дорогу Героя Олексія Чижука, який захищав Україну від ворога.
Як повідомляє міський голова Рівного Олександр Третяк, Олексій Чижук народився на Дубенщині.
Згодом він переїхав до Рівного, де минули роки його навчання у школі та училищі.
"Саме Рівне Олексій вважав рідним містом, бо ж прожив тут майже весь час здобув фах токаря, а за тим і механіка. Саме тут вперше сів за кермо автівки, що стало справою його життя", - розповідає міський голова.
“Олексій працював водієм на вантажівці, багато їздив і по Україні, і за кордоном. Спершу працював на фірмі, а потім змогли придбати свою вантажівку, тому відкрив підприємця. Мав водія, який їздив разом із ним. Він взагалі техніку дуже любив. Він міг робити все, що потрібно, ремонтувати, майструвати, все, що скажуть, але найбільше любив їхати десь, відчувати дорогу...” - розповідає дружина Олексія Наталія.
Разом подружжя Чижуків виростило двох дітей — 27-річний Юрій пов’язав свою долю із військовою справою, зараз служить за контрактом, а 23-річна Марія завершує навчання в університеті у Львові.
“Коли бомбили наш аеропорт, Олексій саме приїхав з рейсу, стояв на Льонокомбінатівському кільці. Каже, що вже тоді виїжджав з Дніпра околицями, бо ситуація була напружена. Повернувся додому і поїхав за Марійкою, а наступного дня кудись зібрався і швиденько пішов — ніби на роботу. Я ще здивувалася, а донька каже: “Тато зібрався в тероборону”. Через трошки спершу попросив речі зібрати, а потім і це скасував — мовляв, родичі все привезуть. Отак 27 лютого я востаннє бачила свого чоловіка", - продовжує Наталія.
Олексій нічого не говорив дружині, аби не плакала та не відмовляла його від задуманого. А сам вирушив захищати країну... Надзвичайно добрий, щирий та щедрий Олексій всіляко підтримував сім’ю у розмовах.
“Він хотів показати, що твердошкірий, що його нічого не проймає, але це все їло його зсередини, мучило. Син у нас теж такий характер має, поки не випитаєш — нічого не розкаже, все в собі. Олексій якось спитав про Юру, я заспокоїла, що поки на Західній Україні. То він тоді й каже, що це добре, хай хоч один буде дома цілий... Наче щось відчував,” - продовжує дружина Героя.
Востаннє подружжя поговорило телефоном 13 березня, а вже 14 на дзвінки ніхто не відповідав... Так тривало кілька днів, сім’я шукала будь-яку інформацію та марно... А за тим шокуюче повідомлення: зник безвісти... Попереду у родини були страшні місяці очікування з надією, що тато, чоловік все ж живий і повернеться до них. Та лише зараз упізнати Олексія вдалося за аналізом ДНК.
“Я тоді не вірила, та й зараз до кінця не вірю... Якби не була медиком, то й у ДНК-тест не повірила б... Ми ж так і не знаємо, де саме він був, у яких районах. Лише зрідка натякав так, щоб тільки ми зрозуміли. Отак залишається здогадуватись, що був десь біля Чернігова...Але де загинув, за яких обставин — так і не знаємо” - продовжує Наталія.
Прощання із 50-річним сержантом Олексієм Чижуком відбудеться у неділю, 21 серпня, о 10.00 на майдані Незалежності. Поховають його у селі Радиславка, де останні роки мешкає сім’я.