Відмовився бути в тилу та пішов воювати: історія керівника Деражненської громади

Раніше Олександр Лукашець був очільником громади на Рівненщині, а нині - командир кулеметного взводу. 

Історію бійця розповідає Суспільне

28-річний керівник Деражненської громади нині боронить землю від окупантів у Збройних силах України. Туди він пішов добровольцем, адже там, нга його думку, з нього більше користі ніж в тилу. 

25 лютого сільський голова вже був у військкоматі.

"Було розуміння, що буде війна. 24 лютого з 5:00 ранку я вже був на роботі. Говоримо між собою, що війна, всі в шоці, не розуміють, що відбувається. Визначили, хто за що буде відповідати", — ділиться спогадами сільський голова.

До того, як стати головою громади, Олександр був поліцейським, саме тоді він вперше побував на війні. Рішення знову піти захищати країну колег не здивувало.

"Я не мала часу на будь-які вмовляння, на жаль. Та, думаю, вони б і не подіяли на нього. Він такий, він інший, йому не байдужа доля нашої держави. І його слова, що ми тут впораємось, ми сильні, а він потрібніший там, для нас є таким взірцем і ми не маємо права опускати руки", — розповідає секретарка сільради Наталія Бойко.

З 25 лютого до травня 2022 року Олександр служив на Костопільщині, пізніше став командиром кулеметного взводу у 14 окремій механізованій бригаді. Встиг повоювати на позиціях Донецької та Харківської областей.

"Це очікувано, вони жахливі, я не знаю, які ще епітети до них можна придумати. Але так сталося історично, що ми з ними сусіди. І ми маємо бути до цього готові. Не було думок все покинути і зупинятися", — коментує голова громади.

Нині Олександр чекає на повернення додому. Коли це станеться — прогнозувати поки не береться. Втім, вже знає, чим насамперед займеться, повернувшись в громаду.

"Я так думав, як я б хотів одягнути речі, які пахнуть пральним порошком. Я б увімкнув пральну машинку, навалив би скільки порошку, щоб воно смерділо б порошком", — ділиться Олександр Лукашець.

Він додає: хотів би трішки відпочити та завести сім'ю.

 

Читайте також