У Дубенському районі фіксують випадки нападу тварин на людей.
Про це стало відомо з допису, який опубліковано сторінці Ортопедно-травматолігічного відділення КНП "Дубенська міська лікарня".
Відтак, відомо, що 3-го червня цьогоріч до медзакладу звернулась місцева жителька з повідомленням, що її вкусив лис майже в центрі міста.
"Потерпілій надана необхідна допомога і призначено комплекс профілактичних щеплень", - йдеться у повідомленні.
Також за тиждень до цього інциденту до лікарні потрапила мешканка району. Жінка зазначила, що її покусав домашній улюбленець - кіт.
"За тиждень до цього звернулась мешканка району з приводу нанесених домашнім котом множинних укусів рук, обличчя та тулуба".
Також раніше, працівники лікарні надавали антирабічну допомогу неповнолітньому мешканцю району з приводу завданих укусів пальців щуром.
За словами медика Дубенської КНП Руслана Сіневича статистика укусів тваринами дуже динамічна.
"Таких звернень іноді по кілька за тиждень, чи навіть за добу. За 5 місяців 2023 року в лікувальні заклади міста звернулись 64 потерпілих від укусів завданих як домашніми, так і бродячими, а також дикими тварин. Зазвичай, найчастішими причинами звернень є укуси собаками та котами, однак реєструємо також і ушкодження, завдані не лише іншими різними домашніми тваринами (свині, коні), але й дикими ссавцями – білками, щурами, куницями, лисами".
Наразі 30 потерпілих отримали антирабічні профілактичні щеплення. Значно зросла кількість звернень через особливо небезпечні укуси – за ділянки кистей, пальців, голови та обличчя, промежини. З числа тих, хто отримує щеплення, таких 25 осіб.
Для порівняння, в 2022 році, за 12 місяців в Дубенському районі зафіксовано 179 звернень громадян з приводу укусів домашніми та дикими тваринами, 71 з них признащені антирабічні щеплення.
Грізним наслідком такого контакту з твариною є сказ.
Сказ – гостра інфекційна хвороба, яка уражає центральну нервову систему і завершується летально; передається від хворих тварин шляхом укусу або ослинення шкіри чи слизових оболонок, особливо за наявності на них мікротравм.
Збудник сказу – вірус - вибірково уражає різні види нервової системи. Розмножується і накопичується в головному мозку, а також в епітелії слинних залоз, наднирниках. периферичних нервових стовбурах, слізних залозах.
Резервуаром вірусу сказу є різні, перерважно хижі тварини. Хворі на сказ тварини виділяють вірус із слиною в значній кількості і передають його до іншого хазяїна, переважно через укус. Такі тварини агресивні і значно частіше, порівняно із здоровими, нападають на людей і тварин.
З моменту укусу до проявів захворювання може тривати від 7 діб до 1 року і більше, найчастіше 30-40 діб. вкрай рідко - менше 10 діб. Тривалість його звичайно пов'язана з локалізацією укусу. Короткий інкубаційний період спостерігається при укусах обличчя, голови, пальців кистей.
У хворих з’являються погане самопочуття, загальне нездужання, біль голови, підвищена дратівливість, немотивоване відчуття страху. На місці укусу з’являються свербіння, тягнучи і ниючий біль. Рубець після укусу може запалюватися і ставати болючим.
У період розпалу хвороби спостерігаються загальна слабкість, біль голови, підвищена температура тіла. Значно підвищується чутливість до зорових і слухових подразників, з’являється відчуття стиснення в грудях і горлі. Надалі стан хворого погіршується.
