Військовий з Харківщини Микита Максимов після поранення не відчуває ніг. Він пересувається на кріслі колісному й проходить реабілітацію в обласному госпіталі ветеранів війни на Рівненщині.
У жовтні 2023 року Микита під час штурму біля села Макіївка на Луганщині отримав травму грудного відділу спинного мозку. Нині чоловік проходить реабілітацію в обласному госпіталі ветеранів війни.
Повідомляє Суспільне.
Ще взимку чоловік розповідав журналістам, що мріє купити авто і самотужки сісти за кермо. Свої плани Микита здійснив і придбав власний транспорт на ручному управлінні.
"Мені дуже подобається моя машина. Сидіння дуже зручне. Для нас, для спінальників — це дуже важливо. Я можу 300 км проїхати на цьому сидінні без проблем. Поруч може сидіти такий же як я — спінальник або шийник. Він теж з комфортом проїде. Без можливості ходити, це не позбавляє тебе можливості жити комфортно. Мені дуже подобається їздити, отримую задоволення", — поділився військовослужбовець.
Автомобіль Микити обладнаний ручним управлінням. Він відрізняється від стандартної машини тим, що педалями газу, гальм та зчеплення можна керувати руками.
"Вперед я давлю — верхня натискає на гальма, коли назад — нижня тисне на газ. Звісно, є багато мінусів. Потрібно за нею доглядати, треба місце, заправляти її, але ж вона тебе возить. Хтось сидить в палаті, а я їду в торговельний центр, ще й хлопців з собою беру", — розказав Микита.
Підтримує Микиту у госпіталі його мати — Ганна Максимова. Їхня родина родом із села Золочів, що на Харківщині. Наразі цей населений пункт обстрілюють російські війська.
"Уночі нашою вулицею йшли танки російські. Він всю ніч був на роботі. Оскільки розбомбили залізничну дорогу, він два тижні не міг повернутись додому з роботи. Ми не знали, що там у Харкові відбувається. Він повернувся через два тижні і сказав: «Мамо, я пішов добровольцем в тероборону». Там знайомі в нього були, які допомогли. Дуже, дуже пишаюсь ним. Те, що він машину купив — це йому потрібно, це його. Він куди хоче — туди й поїхав. Це для нього важливо", — поділилася Ганна Максимова.
Фізична терапевтка Вікторія Січкарук розповіла, як вони готувалися до того, щоб адаптуватися до кермування автомобілем:
"Перш за все потрібно, щоб він справлявся із балансом свого тіла, щоб міг пересідати на різнорівневі поверхні. Коли ми вже подолали цю задачу, тоді ми вже можемо говорити про пересідання в автомобіль. Я показую основні положення, як можна двома способами пересідати в автомобіль і з автомобіля, щоб не травмуватися. Ми почали практичні заняття, обережно й поступово. Він дуже активний, дуже хвацький!"
Психологиня Марія Родзяк вважає, що автомобіль допоміг Микиті досягти своєї мети та бути більш мобільним:
"Для Микити, це було нове досягнення. Це був вклад в себе і для себе, тому що автомобіль дав йому незалежність. Микита — той хлопець, який вміє зцілювати сам себе. У нас був пацієнт, який теж хотів автомобіль, але він якось не наважувався це зробити. Микита показав йому: «Ось мій автомобіль, ось я зробив так, ось у мене є знайомі, хто мені в цьому допоміг. Давай, рухайся! Я тобі допоможу, я познайомлю». Буквально через два-три дні від Олександра вже було власне авто. Вже з нашого закладу додому він поїхав на своєму авто".
Військовий завершує реабілітацію в обласному госпіталі. Зі слів Микити, тут він знайшов друзів, та має нову мрію — придбати будинок на Рівненщині, щоб залишитися жити:
"Хлопці — не треба боятися. Ви не боялись бити окупантів, ви витримували артилерійські обстріли, а машину придбати, то ви боїтесь? Якщо я можу — значить і ти можеш, і він може, і вона може. Все ми можемо. Ми можемо так само жити, просто трохи складніше. Ми ж воїни".
