Олександр Столярець родом з Рівненщини, точніше – з Вараша (позивний - "Рембо"). До повномасштабного вторгнення працював на Рівненській "атомці" черговим електромонтером. Все змінило 24 лютого 2022 року. Як свідомий громадянин, він допомагав будувати блокпости, підтримував, як міг, місцеві сили територіальної оборони та, де правди діти, змішував коктейлі Молотова. Так тривало довгих чотири доби. А вже 28 лютого майбутній воїн пішов до міського ТЦК та СП, і ні відмітка в паспорті "невійськовозобов'язаний", ні "атомна бронь" не зупинили чоловіка.
І тоді почалася нова віха життя воїна "Рембо". 6 березня 2022 року новостворена 68 окрема єгерська бригада прийняла його до своїх лав на полігоні, а вже 23 березня військова частина стала під Вугледар. Свій військовий досвід Олександр здобував безпосередньо на позиціях. Брав участь у штурмах Благодатного, Райгородки, що на Куп’янщині. Зрештою прийшли під Авдіївку, щоб змінити 3-тю штурмову. Тиждень бою, а потім - тяжке поранення, реанімація та вирок хірурга: "обмежено придатний".
Однак це не зупинило Захисника. Він повернувся в стрій до свого підрозділу. І нині обороняє один з "найспекотніших" напрямків фронту – стоїть на захисті Покровська.
За мужність, відвагу та героїзм країна високо відзначила сержанта Олександра Столярця, нагородивши відзнакою командувача Сухопутних військ ЗС України нагрудним знаком "За особисту хоробрість", відзнакою Міністерства оборони України "Вогнепальна зброя" - 7,62-мм пістолетом ТТ та відзнакою Головнокомандувача ЗС України "Кращий сержант (старшина) Збройних Сил України". А тепер груди молодого, але такого відважного захисника прикрашатиме і Державна нагорода - орден "За мужність" ІІІ ступеня.
