Зимостійкість - це стійкість багаторічних рослин до всього комплексу несприятливих чинників осінньо-зимового-весняного періоду і здебільшого до негативних температур.
Морозостійкість - це здатність рослин переносити нетривалі морози.
Вся територія України належить до 5-ої й 6-ої зон морозостійкості. Для північних областей максимально низька температура від -23°C до -29°C, а для центральних областей та півдня України від -17°C до -23°C.
Також необхідно пам'ятати, що рослини краще переносять мороз на початку зими (грудень, початок січня), а з наближенням весни їх морозостійкість падає. Найбільше рослини страждають в лютому та березні. У цей період сонце світить вже яскраво і довго. Тому вдень рослини нагріваються, але на зміну сонячному дню приходить морозна ніч. Такий різкий перепад температури не всі рослини здатні витерпіти.
Наступний важливий момент: існує велика різниця в морозостійкості різних частин рослини. Так коріння набагато чутливіше до морозів, ніж надземні здерев'янілі пагони.
Існує п'ять груп зимостійкості дерев і кущів
Надзвичайно морозостійкі (до -35…-50°C)
- Дерева: береза, ялина звичайна, модрина, сосна, осика, тополя, ялівець звичайний.
- Кущі: глід, бузина червона, дерен сибірський, акація жовта, лох сріблястий, сосна гірська.
Морозостійкі (до -25…-35°C)
- Дерева: ялина канадська, верба біла, вяз, дуб, клен гостролистий, липа дрібнолиста, горіх сірий, горобина звичайна, сосна веймутова, черемха звичайна, ясен звичайний.
- Кущі: жимолость татарська, ірга, калина звичайна, троянда морщиниста, бузок звичайний, туя західна та туя східна.
Помірно морозостійкі (до -15… -25°С)
- Дерева: акація біла, бук, граб, каштан кінський, клен, липа (срібляста, великолиста, кримська), софора японська, тис ягідний, кедр гімалайський, кипарис аризонський, фісташки, шовковиця, платан кленолистий, гранат, розмарин.
- Кущі: самшит, лавровишня, бирючина звичайна, айва японська, дейція, калина, лох великолистий, спірея, жасмин, шипшина.
Не морозостійкі (до -10…-15°С)
- Дерева: верба вавілонська, кипарис вічнозелений, кедр ліванський, павловнія, евкаліпт, сосна кримська, сосна італійська або пінія, секвоя вічнозелена, платан східний або чинара; ялиця біла, кипарисовик Лавсона, ялівець червоний, модрина західна, туя корейська, туя східна, туя складчаста, ялина східна.
- Чагарники: гортензія крупнолистова, гліцинія, юка.
Найменш зимостійкі (не нижче -10°С)
- Це субтропічні деревні породи: пальми, вічнозелені листяні (магнолія великоквіткова) і деякі хвойні, деякі сорти клематисів, чайно-гібридних троянд, бересклет Форчуна, будлея Давида, гібіскус сирійський, гортензія великоквіткова, клен японський, падуб звичайний, піраканта вузьколиста, рокитник вінцевий, самшит вічнозелений, мімоза.
При перших заморозках необхідно провести промороження кореневої системи дерева, відгрібаючи землю від стовбура до периферії крони дерев. Через кілька днів пристовбурне коло засипають сухою землею. Таке загартування набагато підвищує зимостійкість дерева, воно стає менш чутливим до різних змін в погодних умовах. Взимку, коли встановився сніговий покрив, треба ущільнити (втоптати) сніг навколо дерев. Так він довше збережеться і збереже кореневу систему.
Джерело: Дендроферма сім'ї Бережнюк.