Який район Рівненщини отримав найбільше від держбюджету у минулі роки?

Фото - Wikimapia

На Рівненщині більшість субвенцій із державного бюджету на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій не мають стратегічного характеру. Аналіз розподілу коштів на соціально-економічний розвиток у 2016 та 2017 роках демонструє незрозумілий принцип виділення коштів та  показує багато точкових витрат, які не є рушійною силою сталого розвитку окремих територій. Щороку кошти спрямовуються на вирішення побутових проблем, а не для реалізації комплексних заходів, спрямованих на реалізацію довгострокових завдань соціально-економічного розвитку.

Субвенції – це форма грошової допомоги місцевим органам влади з боку держави для виконання конкретно визначеної цілі. Зазвичай, у бюджеті передбачені наступні субвенції:

  • медична;
  • освітня;
  • на формування інфраструктури ОТГ;
  • на погашення різниці між фактичною вартістю комунальних послуг, що постачалися населенню;
  • на реалізацію заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров’я в сільській місцевості;
  • на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій

Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала субвенції, які виділялись на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій. Соціально-економічний розвиток території в загальному значенні – це зростання рівня життя населення, комплексні заходи, які ставлять за мету подолання кризи, структурні зміни, що мають більш стратегічний, стимулюючий характер.

2016 рік – багаті та бідні райони Рівненщини

Загалом, у 2016 році на Рівненську область було виділено 72,5 млн. грн. з державного бюджету. Перше місце у рейтингу «найбагатших районів» отримує Рівненський район (153 округ – Юрій Вознюк), на який було спрямовано 19,3 млн. грн. Наступний район, який отримав найбільше коштів – Володимирецький (155 округ – Василь Яніцький) – 3,7 млн. грн. Завершує трійку лідерів  Дубенський район (154 округ – Олександр Дехтярчук) – 3,6 млн. грнКошти у цих районах були використані на капітальні ремонти дорожнього покриття, ремонти медичних, освітніх та культурних закладів.

При цьому, сума коштів, яка виділялась на вищеназвані райони становить половину усіх коштів, спрямованих на Рівненську область у 2016 році.

Щодо найбідніших районів області, то очолює «антирейтинг» Костопільсько – Корецький район (155 округ – Юрій Вознюк), на який було спрямовано 498 тис. грн. До Костопільського району (156 округ – Сергій Євтушок)  з державного бюджету було направлено  – 500 тис. грн. Млинівський район (154 округ – Олександр Дехтярчук; смт. Млинів не враховувалось) у 2016 році було виділено 605 тис. грн.

Кошти були використані на капітальні ремонти:

  • закладів освіти;
  • закладів культури;
  • дорожнього покриття;
  • вулиць та пішохідних зон.

2016 рік – багаті та бідні міста

Рейтинг «багатих міст» Рівненської області 2016 року відкриває місто Вараш (155 округ – Василь Яніцький) –  3,3 млн. грн. Кошти були виділені на реконструкцію ЗОШ №3, а також на ремонт актової зали ЗОШ №1.  Друге місце в рейтингу зайняло місто Дубно (154 округ – Олександр Дехтярчук) – 3,29 млн. грн., де за рахунок субвенції були реконструйовані будинок культури й трибуну стадіону «Спартак», а також відремонтовано вулиці Семидубську й Грушевського. Наступним за чисельністю виділених коштів серед міст Рівненщини став Радивилів (154 округ – Олександр Дехтярчук) – 3,2 млн. грн., які спрямовувались на ремонт вулиць, медичного закладу та закладу культури.

Найбіднішими у 2016 році стали смт. Рокитне, міста Костопіль та Сарни. З державного бюджету селище міського типу Рокитне отримало 993 тис. грн., місто Костопіль – 500 тис. грн., які використовувались  на капітальні ремонти дорожнього покриття, закладів освіти та культури. Натомість на здійснення соціально-економічного розвитку території  місто Сарнине отримано жодної гривні.

Що змінилось у 2017?

У 2017 році на Рівненську область кількість коштів, які виділені з державного бюджету збільшилась у 2,3 рази  і сягали 170 млн. 623 тис. 156 грн.

Як і у 2016 році, найбільша сума була виділена на Рівненський район – 54,5 млн. грн. У 2017 році ці кошти спрямовувались на капітальні ремонти закладів освіти, медицини, культури, на капітальні ремонти дорожнього покриття, а також на встановлення дитячих майданчиків.

Наступний район, який отримав найбільше коштів з державного бюджету – Дубенський, куди надійшло 56 субвенцій на суму 10,5 млн. грн. І якщо у 2016 році кошти спрямовувались виключно на капітальні ремонти, то у 2017 році на суму 595 тис. грн. придбано комп’ютерну техніку для закладів освіти.

Третє місце  і  6,5 млн. грн. з державного бюджету отримав Володимирецький район. Здебільшого, за рахунок 16 субвенцій відбувались капітальні ремонти та замінювались вікна на енергозберігаючі.

У 2017 році у розрізі міст  найбільше коштів за рахунок державних субвенцій освоїли міста Дубно –  12,8 млн. грн., Рівне – 9,8 млн. грн.1 та Гоща – 3,9 млн. грн. Кошти були використані на капітальні ремонти закладів освіти, культури, медицини придбання комп’ютерної техніки та на реконструкцію вуличного освітлення з використанням енергозберігаючих технологій.

Отож, проаналізувавши розподіл державних субвенцій на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку територій у 2016 та 2017 роках можна побачити, що:

  1. У 2016 році майже половину усіх коштів було спрямовано на три райони: Рівненський, Дубенський та Володимирецький. Левову частку, а саме 19,3 млн. грн., отримав Рівненський район. Основні види діяльності, які виконувались за кошти державних субвенцій: капітальні ремонти закладів освіти, культури, медицини, а також капітальні ремонти дорожнього покриття.
  2. У 2017 році ситуація дещо змінилась і майже половину усіх коштів отримали лише два райони, а саме Рівненський та Дубенський. Також змінились роботи, які фінансувались за рахунок субвенцій. У 2017 році в Рівненській області встановлювались спортивні майданчики, закуповувалась комп’ютерна техніка, а також відбувались капітальні ремонти у різних сферах.

1 Кошти спрямовані на ту частину Рівного, яка входить до 152 округу, за яким обраний Олег Осуховський.

 

Михайло Балик, Громадянська мережа ОПОРА

Читайте також