Рівне Медіа
Словацького 4-6 Рiвненська область, Рiвне
+380676111844

З понеділка Україна може перейти у "жовту" зону: чого чекати?

Фото - відкриті джерела

Україна з 13 вересня, найімовірніше, перейде із «зеленої» у «жовту» зону карантину через погіршення ситуації з коронавірусом, інформує Громадське.

Про це повідомив міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко в ефірі «Україна 24».

За його словами, Україна перевищила показники, за якими країна може перейти у «жовту» зону. Віктор Ляшко зазначив, що МОЗ подало клопотання до Кабміну про перехід на інших рівень епідемічної небезпеки.

«На цьому тижні відбудеться комісія з надзвичайних ситуацій, яка розгляне наше звернення. Понад усе з наступного понеділка, 13 вересня, Україна перейде на "жовтий" рівень», — заявив міністр.

Тоді в Україні встановлять додаткові обмеження, які стосуються насамперед масових заходів. Тож Ляшко закликав українців вакцинуватися, щоб уберегтися від захворювання.

У МОЗ заявляли, що новий локдаун, тобто перехід на «червону» зону, в Україні можливий у листопаді.

Які обмеження у «жовтій» зоні?

Як і під час «зеленої» зони, обов'язково носити маски у громадських місцях та дотримуватися дистанції у 1,5 метра. Також забороняється:

  • проведення масових заходів за участю понад 1 людини на 4 м²;  
  • заповненість кінозалів та залів інших закладів культури понад 50% місць;  
  • заповненість спортзалів і фітнес-центрів не більше ніж 1 людина на 10 м²,
  • обмеження по часу роботи закладів відсутні. 

Додаткових обмежень щодо курсування громадського транспорту немає. Однак можливі зміни у роботі закладів освіти. Ляшко нагадує, що у «жовтій» зоні офлайн навчання можуть продовжувати ті заклади, де принаймні 80% персоналу вакциновані проти коронавірусу.

За словами Віктора Ляшка, враховуватимуться не лише повністю вакциновані працівники, а й ті, які отримали першу дозу.

Читати також

28.05.2023 Грають шахи та дарують щось на згадку: поранених бійців у Рівному відвідують маленькі волонтери

Мама Анна разом із дітками - 7-річним Богданом та Настею 10-ти років щотижня носять хлопцям гостинці. А вдома допомагає укладати пакунки 15-річна сестричка. «Усе розпочалося з того, що я запропонувала свою допомогу та завезла передачі для військових в міську лікарню Рівного. Там працює моя знайома медсестра, - розповідає Анна Киричук. - А наступного разу зі мною попросилися діти». Спочатку жінка хвилювалася – як малеча сприйматиме поранених хлопців. Адже багато з них із важкими травмами: інколи більша частина тіла перев'язана бинтами, а є й військові з ампутованими кінцівками. Досвіду спілкування з пораненими діти не мали. «Мої хвилювання одразу розвіялися, - ділиться Анна. - Я й не очікувала, що діти будуть так захоплюватися військовими. Вони для них усі Герої - з травмами, з переломами, з ампутованими кінцівками. Передусім, діти бачать у них хоробрих незламних людей». Спочатку відвідували поранених в одній лікарні, а коли дізнавалися, що хлопців переводили, то ходили і в інші заклади Рівного. На сьогодні у їхньому графіку вже три лікарні міста. Діти розмовляють з військовими, грають в шахи та лего, дарують на згадку сувеніри. У маленьких волонтерів навіть з’явилися свої улюбленці, а з декотрими стали друзями. Загалом, каже Анна, військовим важлива увага. Їй часто розповідають про те, як на передовій під час відпочинку наші бійці розглядають дитячі малюнки, читають один одному побажання, що для них передають діти через волонтерів на фронт. Написане "дякую" та "повертайтеся живими" додає сили. «Військові щиро радіють такій увазі, спілкуванню. А діти, вони ж такі безпосередні. Один військовий був дуже замкнутий і не хотів з нами розмовляти. Каже – чого приходите? То ми й не наполягали, просто лишили гостинці, малюнки, та й пішли. Але вже наступного разу хлопець нас чекав», - розповідає мама діток. Коли дізнаються, що у котрогось їз військових день народження, то влаштовують маленькі сюрпризи – надувають кульки, несуть тортик та дарують щось на пам'ять. Більшість речей та гостинців родині Киричуків допомагають збирати знайомі, волонтери та батьки однокласників дітей. "У дорослих своя робота, а у дітей - своя", - підсумовує Анна та вже разом з дітками готується до наступної зустрічі з військовими.