Рівненський апеляційний суд скасував рішення місцевого суду про позбавлення чоловіка батьківських прав.
Про це повідомляють у пресслужбі суду.
Як зазначається, у березні 2024 року колишня дружина відповідача звернулась до суду щодо позбавлення його батьківських прав.
Позивачка обґрунтовувала це тим, що її колишній чоловік не бере участі у вихованні їхньої спільної 13-річної доньки та не створює належні умови для її навчання та розвитку.
Мовляв, дитина своїм батьком вважає свого вітчима, який має намір усиновити її після позбавлення батьківських прав відповідача. Також, за словами позивачки, відповідач не ціквився життям доньки та її здоров'ям.
28 травня 2024 року Зарічненський райсуд задоволив позов про позбавлення чоловіка батьківських прав. Він це рішення оскаржив у апеляційному суді.
У скарзі чоловік зазначав, що він неодноразово намагався налагодити контакт з донькою, однак через перешкоди, які чинила позивачка, цього не вдалося зробити.
За словами чоловіка, ексдружина тривалий час впливала на доньку, з метою створення його негативного іміджу як батька.
Він вказаував на те, що висновок органу опіки та піклування не може бути прийнятий судом як належний доказ, оскільки позивачка працює завідувачкою клубу с. Тиховиж у КЗ "Будинок культури" Зарічненської селищної ради, а орган опіки та піклування також підпорядковується Зарічненській селищній раді, тому його ексдружина могла впливати на думку членів комісії.
Чоловік зазначав, що любить свою доньку та бажає підтримувати з нею постійний зв`язок.
Зрештою апеляційний суд задоволив його скаргу та скасував рішення суду першої інстанції.
Висновок Органу опіки та піклування селищної ради про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав суд визнав неналежно обґрунтованим, зробленим без наведення достатніх доказів ухилення відповідача від батьківських обов’язків,на думку суддів, він не містить даних, які об’єктивно характеризують відповідача як особу, яка не здійснює своїх батьківських обов’язків.
- Цей висновок, оцінений судом апеляційної інстанції у сукупності з іншими доказами, сам по собі не є правовою підставою для застосування крайнього заходу — позбавлення відповідача батьківських прав, - йдеться у повідомленні.
Не зміг апеляційний суд погодитися і з твердженням позивачки про те, що донька вважає батьком вітчима, який після позбавлення відповідача батьківських прав має намір її усиновити, оскільки у ч. 1 ст. 151 СК України закріплено переважне право батьків перед іншими особами на особисте виховання дитини. Права батьків щодо виховання дитини розцінюються як засіб виконання ними своїх обов’язків щодо неї.
Інших доказів, які б дали підстави для позбавлення відповідача батьківських прав, у матеріалах справи немає, а доведення обставин свідомого, умисного ухилення від виконання батьківських обов’язків, покладено на позивачку.
Водночас Рівненський апеляційний суд попередив відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання неповнолітньої доньки й поклав на Орган опіки та піклування селищної ради контроль за виконанням відповідачем батьківських обов’язків.
