На Волині на понад 308 га територій запроваджено карантинний режим через шкідника - золотисту картопляну нематоду.
З метою встановлення фітосанітарного стану земель сільськогосподарського призначення спеціалісти управління фітосанітарної безпеки у 2023 році обстежили 356,44 га. Проведено ревізію нематодозаражених ділянок на площі 309,44 га. Підтверджена наявність карантинного організму на площі 46,68га.
Золотиста картопляна цистоутворююча нематода – (Globodera rostochiensis) становить потенційну небезпеку пасльоновим культурам. Особливо великої шкоди нематода завдає на присадибних ділянках та полях, де картоплю вирощують із порушенням сівозмін і повертають на попереднє місце вже на другий–третій рік. Якщо в 1 грамі ґрунту є 20 яєць нематоди, то втрачається до 2 тонн картоплі з гектара. Розповсюджується картопляна нематода в основному в стадії цист, які прилипають до предметів, що стикаються із зараженим ґрунтом і переносяться на будь-які відстані. Зазвичай цисти переносяться із садивним матеріалом, передусім бульбами картоплі, із ґрунтом, що є на бульбах, коренеплодах, цибулинах, а також сільгоспінвентарем, транспортними засобами, дощовими водами та вітром.
Ушкоджені рослини недорозвинені, відстають у рості, нижні листки починають жовтіти, всихати, і це поширюється на весь кущ. Ці ознаки проявляються у фазу бутонізації–цвітіння, й рослини не цвітуть. Уражені бульби дрібні, на коренях можна побачити маленькі кульки (цисти), і сама коренева система набуває «бородатого» вигляду. У зараженої рослини знижується рівень фотосинтезу, і, як наслідок цього, — зменшується її біомаса. Бульб утворюється мало, вони дрібні, а іноді зовсім відсутні.
Для обмеження поширення картопляної нематоди доцільно комплексно застосовувати карантинні, профілактичні, агротехнічні, біологічні та хімічні методи. Обов’язково потрібно дотримуватись сівозмін — картопля не повинна повертатися на попереднє місце раніше, ніж через чотири роки, попередньо вирощувати невразливі культури (бобові, злакові, олійні, зернові), посадку картоплі проводити тільки нематодостійкими сортами.
На заражених площах потрібно вносити підвищені дози мінеральних добрив, своєчасно проводити знищення бур’янів, утримувати у відповідному стані тару, сільськогосподарський інвентар та техніку, вживати заходів щодо унеможливлення розповсюдження золотистої картопляної нематоди. Тільки за таких умов можна зменшити кількість життєздатних цист до незначної кількості і навіть зовсім ліквідувати вогнища цього шкідника.
