У Києві хлопчику, який втратив маму та залишився сиротою, небайдужі назбирали кошти та подарували квартиру.
Про це повідомляють у ТСН.
Маму у Гриші забрала російська ракета. Оксана Леонтьєва - 36-річна лікарка відділення трансплантації кісткового мозку "Охматдиту" - загинула 10 жовтня у центрі Києва. Під час масованого ракетного обстрілу її машина спалахнула і згоріла майже одразу. За рік до цього помер його батько. Хлопчик залишився круглим сиротою, тепер ним опікуються дідусь з бабусею.
“Він знає, що немає мами, що мама разом з татом, мама з татом на небі, вони твої ангели і за тобою спостерігають”, - розповідає бабуся.
В "Охматдиті" Оксана Леонтьєва працювала 11 років, вона рятувала тяжкохворих дітей. А після трагічної смерті Оксани - паралельно, незалежно один від одного - волонтерка Ольга Канська та однокурсники оголосили збір грошей, щоб якось допомогти її родині.
“Два дні в мені на телефон кожну хвилину приходили гроші, я відчував себе міні-Притулою, хто 5, хто 20, хто 100 грн, хто 10 тис., інколи 20 тис.”, - розповідає Антон Резніков, який вчився з Оксаною на одному курсі медуніверситету.
Каже, коли всі гуртом зібрали грошей більше, аніж розраховували, вирішили купити дитині квартиру.
Зараз малий двічі на тиждень ходить до логопеда, займається футболом та математикою, і все це поміж повітряними тривогами. Через вік, кажуть дідусь з бабусею, Гриша ще не усвідомлює, що його мами поруч вже не буде ніколи. Хоча на його прохання, дитину возили на місце трагедії.
“Якось була розмова, він питає, що ось війна закінчитись, Україна переможе, всі солдати повернутися додому, мама повернутись. Тобто поняття “назавжди” відсутнє …”, - розповідає дідусь.
Бабуся з дідусем кажуть, що онук часто грається фотографіями батьків.
Дізнавшися про долю дитини, рієлторка, котра шукала для хлопчика житло та нотаріусиня, котра оформила купівлю, відмовилися від плати за послуги. Взагалі всі причетні до цієї історії кажуть, вона має надихати і інших допомагати одне одному.
У новій квартирі малий Гриша, попри присутність чужих людей, освоївся швидко і повсякчас згадує маму. Нова квартира не замінить хлопчикові батьків, але, принаймні, дасть бодай маленьку впевненість у майбутньому.