Коли медсестра миколаївської десантно-штурмової бригади звільнялася з військової служби після закінчення контракту, вона й не уявляла, що менше ніж за пів року знову доведеться вдягнути форму.
– Мені подобалася служба в армії, але я хотіла навчатися далі і планувала вступити до медичного вишу, щоб стати лікарем, – розповідає військовий медик Анна. – Напад ворога 24 лютого змусив мене відкласти ці плани і повернутись у стрій.
У медичній роті рідної бригади дівчину прийняли із задоволенням: у справі боротьби проти російської навали кожен справжній фахівець на вагу золота, а тут ще й – бойовий медик, перевірена трьома ротаціями в район Операції об’єднаних сил!
Сьогодні, окрім надання медичної допомоги, Анна проводить з десантниками заняття з тактичної медицини, іноді – прямо на бойових позиціях підрозділів. За словами медика, уміння самих бійців зупинити собі кровотечу – один із найважливіших навиків на полі бою.
– Якими б професійними та відважними не були наші медичні працівники, але коли час йде на хвилини, бойовий медик може просто не встигнути, – переконана Анна.
... У миколаївській окремій десантно-штурмовій бригаді служить і батько дівчини, Віктор, який нищить ворожу бронетехніку у складі взводу протитанкових керованих ракет.
– Мій батько справжній патріот своєї країни. Коли він пішов у військо, ні я, ні інші члени нашої родини зовсім не здивувались, – каже дівчина.
Нині батько й донька разом захищають рідну землю від ворожої чуми. Кожен з них робить свою справу гідно, і жоден з них не сумнівається, хто переможе в цій війні!