Право комунальної власності – право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування. Саме так у статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» законодавець визначив право місцевої влади від імені громади розпоряджатися її майном.
Однак, за відсутності контролю та участі громади в діяльності КП зростають ризики неефективного витрачання комунальних ресурсів. Саме тому стан комунального господарства – одне з тих питань, яке мало би хвилювати переважну більшість мешканців територіальних громад. Проте, мешканці, за виключенням не значної частини громадських активістів, навіть не задумуються над тим, що КП міста належать кожному члену громади і мають бути підзвітними їй. Змінити ситуацію може створення наглядових рад.
У червні 2016 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління об’єктами державної та комунальної власності». Закон визначає порядок створення та функціонування незалежних наглядових рад при комунальних підприємствах, що дозволить підвищити ефективність діяльності КП, їхню фінансову прозорість та підзвітність.
Утворення наглядових рад – це перенесення високих стандартів управління великими корпораціями на комунальні підприємства українських міст. Така практика вже впроваджується в Україні та має певні позитивні прояви у фінансовому становищі великих державних компаній.
Згідно з буквою закону порядок утворення, організації діяльності та ліквідації наглядових рад в комунальних підприємствах є прерогативою місцевих рад, які сьогодні не надто поспішають впроваджувати нові стандарти прозорості та підзвітності КП. Аби пришвидшити цей процес експерти ГО «Центр політичних студій та аналітики «Ейдос», керуючись нормами законодавства України, вже підготували примірний текст такого Порядку.
За пропозиціями громадських активістів наглядова рада КП має скликатися терміном на три роки та володіти наступними повноваженнями: розробка та погодження стратегії розвитку комунального підприємства, контроль за його діяльністю, визначення відповідності роботи поставленим цілям, відбір кандидатур на посаду керівника комунального підприємства з подальшим затвердженням обласною радою, затвердження умов контракту з керівником підприємства та ініціювання його звільнення. Наглядова рада буде підзвітна місцевій раді.
До складу наглядової ради, за баченням представників громадського сектору, мають увійти 5 членів: по одному представнику від міського голови (голови обласної ради – для КП обласного підпорядкування) та депутатського корпусу, а також три незалежні члени, які мають достатній досвід роботи у відповідній галузі.
Мета існування наглядових рад вимагає, щоб до її складу входили професіонали у сфері діяльності КП, особи, що своїм досвідом і компетенціями можуть допомогти КП покращити свій фінансовий стан та ефективність управління підприємством.
До незалежних членів наглядової ради ставляться свої вимоги. Це мають бути люди, які не очолювали комунальне підприємство останні 3 роки; останні 5 років не працювали у цьому КП; не отримували від нього будь-які доходи; не є державними службовцями чи представниками влади; не були аудиторами КП; не є близькими людьми керівному складу КП; не мають непогашеної судимості; мають достатній досвід роботи в галузі діяльності КП чи суміжній; відповідають іншим критеріям, що визначаються конкурсною комісією.
Якщо наглядова рада створюється з дотриманням закону, як орган управління, то її члени, які є професіоналами в певних галузях, несуть відповідальність за виконання покладених на них функцій. Тому логічним та послідовним є укладання з ними цивільно-правових договорів та виплата винагороди за виконання функцій члена наглядової ради за рахунок коштів КП (наприклад, за досягнення заздалегідь оговорених в контракті показників ефективності діяльності КП, прибутку).
Наглядові ради часто плутають з громадськими радами, які справді виконують консультативні функції. Проте, мета створення наглядових рад кардинально відрізняється від мети створення громадських рад. Наглядова рада за функціями є саме органом управління, а отже найбільш доленосні рішення стосовно підприємства приймаються за її участі, вони створюються, щоб покращити управління комунальним майном і знизити корупційні ризики.
На сам кінець доречно наголосити, що не при всіх КП доречно створювати наглядові ради, а лише за наявності хоча б одного з наступних критеріїв: КП є природною монополією; статутний капітал КП складає більше 3 млн. грн.; сума річного обороту КП становить понад 10 млн. грн.
Центр Сівітас
