У 2018 році за ініціативи Головного управління внутрішньої безпеки ДФС проведено інтерактивне анкетування платників податків, щоб вивчити загальне ставлення суб'єктів господарської діяльності до проблем корупції. Крім того, виявити поширеність корупції в органах Державної фіскальної служби.
Це дослідження має моніторинговий характер, тому його результати надали можливість дослідити зрушення, які відбулись впродовж 2017 року (попереднє опитування проводилось у травні-червні 2017 року).
В анкетуванні взяли участь 4780 платників, з яких 3062 – юридичні особи та 1718 – фізичних осіб.
Переважна кількість респондентів (53%) – суб’єкти господарської діяльності, період діяльності яких становить понад 10 років.
Решта – платники податків, з періодом ведення господарської діяльності до 10 років (до 1 року – 6%, від 1 до 5 років – 21%, від 5 до10 років – 20%).
За результатами дослідження 45% респондентів відповіли, що ніколи не стикалися з проблемними ситуаціями при спілкуванні із працівниками органів ДФС під час здійснення господарської діяльності.
На запитання щодо рівня корупції в органах ДФС 25% респондентів вказали на його зниження.
Відповідаючи на питання: «Які фактори більш за все впливають на корупційні прояви в податковій та митній сферах?», переважна більшість платників (35%) повідомили про те, що вважають основною причиною загальний рівень корупції у державних структурах країни.
Ще 21% платників відповіли, що таким фактором є недосконала система оподаткування. Крім того, 15% опитаних платників вважають недостатніми покарання за корупційні дії та 5% вказують на недосконалу процедуру підбору кадрів до органів доходів і зборів.
Наразі 12,6% платників визнали, що відсутність стимулюючих чинників (зарплата, соціальне забезпечення тощо) для працівників органів ДФС є одним з корупційних чинників.
Також суб’єкти господарської діяльності здійснили оцінку рівня корупції в органах ДФС за 10-бальною шкалою, де найвищий показник – абсолютна корупція, найнижчий – її відсутність. В цілому частка платників, які оцінили рівень корупції вище середнього (від 5 до 10), знизилась, натомість кількість респондентів, які зазначили про рівень корупції нижче середнього, – зросла.
У ході опитування отримано відповіді на запитання щодо дій платників, якщо посадова особа органів ДФС у них вимагатиме неправомірну вигоду (хабар). Це питання важливе для того, щоб з’ясувати, наскільки суб’єкти господарювання готові (хоча б у намірах) активно протистояти та боротися з корупцією.
Так, кількість платників, готових одразу дати неправомірну вигоду склала 4%, тобто значно менше тих, хто відразу відмовиться від «вирішення» свого питання шляхом надання неправомірної винагороди. Таких респондентів 36%.
Водночас переважна більшість суб’єктів господарської діяльності налаштована відстоювати свої права у випадку вимагання неправомірної винагороди, зокрема звертатись зі скаргами про протиправні дії працівників ДФС на антикорупційний сервіс ДФС «Пульс» (19,6%), до підрозділів внутрішньої безпеки ДФС (9%), до правоохоронних органів (7%), до керівництва ДФС (6%), а також до засобів масової інформації (4%).
Проведене дослідження засвідчило, що діяльність Державної фіскальної служби України спрямована на упередження, профілактику корупційних проявів, а також протидію корупції шляхом документування кримінальних, адміністративних та інших правопорушень у сфері службової діяльності. Всі ці чинники сприяли зменшенню рівня корупції та покращенню громадської думки про діяльність органів доходів і зборів.
Державна фіскальна служба України надалі вживатиме заходи щодо системного упередження та профілактики корупційних проявів, виявлення та ліквідації причин і умов їх існування, а також забезпечення ефективного захисту процесу наповнення Державного бюджету України від корупційних проявів.
ГУ ДФС у Рівненській області
