На Рівненщині фахівці працюють над визначенням готовності територіальних громад до повернення ветеранів з усіма їхніми потребами.
Про це повідомив голова Рівненської обласної ради Андрій Карауш.
Для цього залучили спеціалістів, які розробляють методологію та визначають індикатори, що дозволять кожній громаді створити свій паспорт готовності. Це дозволить виявити проблеми та визначити напрями для інвестицій. Кожна громада має різні можливості, тому ці відмінності також ураховуються. Міжнародні донори позитивно відгукнулися на ініціативу, оскільки вона допоможе краще розуміти, кому та яку надавати підтримку.
Громадська організація "Школа політичної аналітики – ПОЛІС" при Острозькій академії залучила до роботи у фокус-групах понад 50 експертів із різних галузей, серед яких - ветерани та члени їхніх родин. До участі долучилися не лише Рівне, але й Київ та Львів. На перші результати очікують найближчим часом, а далі відбудеться апробація в пілотних громадах.
Уже під час обговорень було визначено кілька проблем, характерних для громад. Серед них — складнощі в комунікації між центрами, що працюють із ветеранами, інформаційний вакуум, відсутність дієвих ветеранських об'єднань у малих громадах, а також необхідність психологічної підтримки та супроводу під час реабілітації.
Цю ініціатива, що має назву "Розробка методології (само)оцінки готовності громад до (ре)інтеграції ветеранів/ветеранок та членів їхніх родин", підтримує Програма розвитку ООН (ПРООН) в Україні за фінансового сприяння уряду Нідерландів і співфінансування Європейського Союзу в межах проєкту "EU4Recovery – Розширення можливостей громад в Україні".
"Я вже про це говорив, але повторюся, тому що це важливо: не ветерани мають адаптуватися до громади, до якої повертаються, а громади повинні готуватися до прийняття ветеранів з усіма наслідками війни", — наголосив голова обласної ради.
