У ніч з 6 на 7 липня східні слов’яни відзначають свято Купала. Молоді люди влаштовують гадання та ігри біля води, стрибають через вогнище та водять хороводи навколо дерев. Звичні традиції святкування потроху стають пережитком минулого, однак частина спраглих до автентичних забав українців, збираються цієї ночі біля річок та озер, віддаючи шану двом стихіям – вогню та воді.
Корені Купала тягнуться у давнину та язичництво. Перші писемні згадки про свято датуються 13 століттям. Згодом, за свідченням документів, відбувалася запекла боротьба церковної влади з купальним обрядом. Дотепер церква «відхрещується» від Купала та не ототожнює його з Різдвом Іоанна Хрестителя.
– Івана Купала – це звичай, який прийшов з середньовіччя. Ті святкування на вогнищі до ночі, зі всякими гуляннями, забавами, вони навіть суперечать церковному закону, тому що зараз триває Апостольський піст. Є певне обмеження, застереження церковне. Ми бачимо явний приклад порушення цього всього. Молодь придається гулянням, буває випивка та блуд. А далі купання і поклоніння всяким рослинам, які пов’язувати з народженням Івана Хрестителя не можна, адже це дві великі різниці. Купала – це язичницька традиція. Хоча святкувати молоді не заборониш, адже хочеться розваг. Тим більше канікули, а зараз ще й карантин, – говорить поліський священник та краєзнавець Павло Дубінець.
Упродовж століть купальні традиції змінювалися в залежності від регіону України. Традиційно на Поліссі обряд Купала завжди мав особливий стиль, хоча й тут, з плином часу, масштаби святкування суттєво зменшувались. І хоч магічний зміст ритуалів знівельований, а святкування набрало мистецького значення, все ж головні язичницькі ритуальні дійства до нас дійшли – це плетення вінків дівчатами і пускання їх на воду, вшанування купальського деревця хороводами, розпалювання багаття та стрибання через вогонь, ритуальна купіль, спалювання соломи чи опудала та влаштування ритуальної вечері.
Збереглась і традиція пошуку папороті у ніч на Купала. За повір'ями, шукати рослину до лісу йдуть лише найсміливіші. Кажуть, той, хто знайде папороть - буде здоровим і багатим.
На півночі Рівненщини традиції Купала зберігаються, але вже не в тому вигляді як раніше, говорить Павло Дубінець. Колись дійство відтворювали будинки культури та місцеві клуби, а зараз молодь сама організовує свята біля води.
