Міський голова Рівного дав довічний дозвіл для звукової реклами на зупинках Рівного. Підприємець, який на цьому заробляє вже майже два роки, наразі платить у бюджет за використання зупинок та вух рівнян – НУЛЬ гривень. Бо міський голова це дозволив. Так міська рада відреагувала на колективне звернення трьохсот рівнян, які просили заборонити аудіорекламу на зупинках. Як так сталося, що колективне звернення рівнян про заборону «вуличного радіо» залишилося проігнорованим, а міська влада уклала кабальну угоду, яку тепер складно розірвати, з'ясовувала «Четверта влада».
У цій історії було зафіксовано три неправдивих або маніпуляційних твердження у словах міського голови Рівного Володимира Хомка.
Уже майже два роки у Рівному на зупинках працює так зване «вуличне радіо». З гучних ретрансляторів лунає реклама, зрідка – короткі повідомлення або музика.
Для прикладу «кричалка» на зупинці «Автовокзал»:
На сайті «радіо» не приховують що головна мета його діяльності – трансляція реклами, яку «не можна проігнорувати». Наповненість рекламою – 82%.
Шумове забруднення міста
Аудіореклама порушує права рівнян. Це і питання особистої безпеки, і завдання шкоди посиленням рівня шуму, і примусове нав'язування чийогось комерційного інтересу.
Показники шуму у Рівному зашкалюють давно, ще до виникнення у місті «вуличного радіо». Дослідження про це аналізує у своєму блозі координаторка ініціативи «Рівне – місто дружнє до дитини» Олена Пінчук.
Зокрема, Олена Пінчук пише про те, що працівники обласного лабораторного центру Міністерства охорони здоров'я ще в липні 2017-го року досліджували в Рівному місця, найбільш небезпечні за рівнем шуму.
Вони виміряли шум у 50-ти точках Рівного на різних транспортних маршрутах і скрізь виявили перевищення його рівня.
Перевищення було від 2-х до 14-ти децибел. Вулицями з найбільшим акустичним дискомфортом є Київська, Данила Галицького, Соборна, Грушевського.
Шум впливає на стан організму: порушується сон, внаслідок цього виникає дратівливість, підвищується артеріальний тиск. І це не тільки нервова система може страждати, а й ендокринна. Коли людина перебуває у зоні дії підвищеного рівня шуму 3-10 і більше років, стан її здоров'я погіршується, кажуть у лабораторному центрі Мінохоронздоров'я.
Як зманіпулювати опитуванням: майстер-клас від міського голови
Рівняни по-різному ставляться до реклами на зупинках. Ще в 2018-му році, коли «Четверта влада» проводила експрес-опитування щодо діяльності цього радіо, думки розділилися.
Комусь воно заважає, хтось не звертає увагу, хтось просто звик, хтось прислухається що там говорять, когось дратує.
Рівнянин Едуард Палецький – один із тих, хто вважає «вуличне радіо» неприйнятним на громадських зупинках. Тож у січні 2018-го року він подав електронну петицію на сайт міської ради з проханням винести на обговорення депутатами повної заборони аудіореклами на зупинках.
– У мій особистий простір ніхто не має права втручатися, особливо, коли ти стоїш на зупинці громадського транспорту, – пояснює Едуард Палецький «Четвертій владі» чому він вирішив створити петицію.
– У мене дуже негативне ставлення до цього «вуличного радіо». Людина, яка хоче мати інформацію – вона її шукає. Тим паче через шуми автомобілів важко розібрати слова.
Петиція набрала 300 голосів. І її мали обов'язково розглянути.
У відповіді на петицію міський голова Рівного Володимир Хомко пообіцяв, що міська влада проведе соціологічне дослідження для того, щоб дізнатися думку рівнян з приводу аудіореклами на зупинках.
Мер оголосив на сесії Рівнеради, яка проходила у травні 2018-го року, що планує організувати це дослідження. Ось витяг з протоколу сесії, де Володимир Хомко оголошує про цей намір.
Міський голова озвучує необхідне для дослідження питання таким чином: Чи підтримуєте ви ідею ліквідації озвучення реклами на зупинках?
У серпні 2018-го року Міжнародний економіко-гуманітарний університет проводить це опитування. Але питання про звучить уже по-іншому. Сформульоване воно тепер таким чином:
«Чи заважає Вам реклама на зупинках громадського транспорту?».
Без конкретизації про яку саме рекламу йдеться. Про візуальну, про аудіорекламу, про що?
Так – відповіли 27,9 %. Ні – 48,5 %. Не звертаю увагу – 23,6 %.
Жодного слова про «вуличне радіо» в опитуванні не йдеться.
Не вказані також обов'язкові для соцопитування вихідні дані: яким чином формувалася вибірка опитуваних, кого опитували, як опитували, коли опитували, яка похибка.
Рівненський соціолог Роман Микитюк, який має досвід співпраці з низкою всеукраїнських соціологічних структур з хорошою репутацією, таких як Група «Рейтинг», «Социс», TNS, Інститут Яременка, вважає, що дослідження щодо ставлення до аудіореклами мало проводитися по іншому.
– Якби Рівнерада дійсно хотіла грунтовно дослідити питання реклами на зупинках (наскільки респонденти звертають увагу, чи заважає тощо), потрібно було в рамках опитування поставити як мінімум 7-8 питань.
– Одне питання, як у варіанті з МЕГУ, – малоінформативне. Обов’язково потрібно розділити на 2 блоки питань – про візуальну рекламу і аудіорекламу.
– Дослідження сприйняття ринку реклами – не просте. Для цілісної картини було б добре провести експертні інтерв'ю з активними рівнянами, громадськими активістами, пов'язаними з ринком реклами людьми, рекламодавцями тощо. Але в таких випадках, як правило, все впирається в недостатність ресурсу для дослідження.
«Четверта влада» поцікавилася у Рівнеради хто формулював питання для цього дослідження. Адже воно зрештою вийшло некоректним і, ймовірно, не репрезентативним. Також запитали, яке ж остаточне рішення у відповідь на петицію про заборону «вуличного радіо».
Нам відповіли, за підписом міського голови Рівного Володимира Хомка, лише на одне питання. Що остаточного рішення стосовно «вуличного радіо» не прийняли.
Більше Володимир Хомко розповів «Четвертій владі» у телефонній розмові. Каже, що жодне дослідження у відповідь на петицію не проводили. А згадане вище дослідження і питання в ньому не має стосунку до «вуличного радіо».
Та й узагалі, з керівництвом «вуличного радіо» він «розпрощався» і тому проводити дослідження потреба у мера відпала.
Міський голова Рівного Володимир Хомко називає проблему «вуличного радіо» вирішеною, хоча це зовсім не так:
– Я зустрічався з тими хлопцями і сказав: «Будьте здорові», – каже Володимир Хомко. – Я провів нараду і сказав, що не маю бажання з ними зв’язуватися. Яке мені соціологічне дослідження робити, якщо я їх і так вигнав?
– На відповідь петиції, – журналіст.
– Петицію я маю розглянути і все, а не обов’язково виконати.
– Але у відповідь на петицію написали, що міська рада готує дослідження.
– Так. Але оскільки питання вичерпане, то міська рада вже не готує дослідження.Тому що немає що досліджувати. Тому що ми з ними розпрощалися.
В одній розмові Володимира Хомка – одразу два факти, які, вочевидь, є неправдою. Перший – стосовно того що опитування не проводилося. Доказом того що згадане опитування, з некоректним питанням, проводили у відповідь на звернення щодо аудіореклами, є офіційний сайт цього ж таки міського голови Рівного Володимира Хомка. Адже в публікації на цьому сайті підтверджують, що результати опитування стосуються ставлення рівнян до аудіореклами.
«Також рівняни визначилися зі своїм ставленням до автоперегонів у межах міста та до аудіореклами на зупинках громадського транспорту», – коментує автор публікації на офіційному сайті міського голови результати опитування.
Складається враження, що бути викритим у недотриманні обіцянки, зазначеної в петиції, для Володимира Хомка – менш травматично, ніж бути викритим в організації некоректного «дослідження».
Тим паче якщо прикритися другою неправдою (про неї докладніше трохи нижче – авт.), мовляв, проблема уже вирішена і тому не потребує дослідження.
Адже ігнорування обіцянки, зазначеної у відповідь на петицію – справді юридично безнаказанне. Бо петиція – це форма колективного звернення.
– [Петиція] – це означає що громадяни звернулися і кажуть що є ось така проблема, – пояснює юрист, депутат Рівнеради Микола Бляшин. – Службова особа зобов’язана розглянути і надати відповідь. Службова особа її розглянула і надала відповідь (міський голова написав що проведуть дослідження – авт.). Відповідь надана? Надана.
Розміщення ретрансляторів на електроопорах заборонили законом
Друга неправда – що питання з аудіорекламою у Рівному вичерпане, бо Володимир Хомко з нею розпрощався.
Хм. Як можна назвати вирішеним питання аудіореклами, якщо вуличні ретранслятори продовжують безперешкодно працювати на зупинках Рівного, і замість 10-ти зупинок тепер є дозвіл працювати на 15-ти?
Щоб розібратися що Володимир Хомко мав на увазі, доведеться повернутися до початку цієї історії і розповісти як ця реклама з’явилася у місті. І чому те, що міський голова називає прощанням та вигнанням аудіореклами з Рівного, насправді є підтримкою і вітанням «кричалок» на зупинках.
Ретранслятори, з дозволом розміщення на п’ятнадцяти зупинках Рівного, належать підприємцю та депутату Тернопільської міської ради Олегу Нитці. Два роки тому, коли підприємець почав тут свою діяльність, ретрансляторів у Рівному було десять. Тоді їх розміщували на електроопорах, які належать комунальному підприємству «Рівнеелектроавтотранс». Щомісячно підприємець сплачував за оренду цих електроопор 850 гривень, тобто по 85 гривень за кожен ретранслятор.
Щоб мати право транслювати рекламу, Олег Нитка отримав необхідні дозволи на розміщення зовнішньої реклами в Управлінні житлово-комунального господарства Рівненського міськвиконкому. Але все змінилося у 2018-му році. У липні Верховна Рада прийняла зміни до закону про рекламу, сформулювавши один з його пунктів таким чином:
«Розміщення реклами та/або рекламних засобів на підтримуючих, опорних та інших елементах контактної мережі, на засобах та обладнанні (у тому числі опорах) зовнішнього освітлення забороняється».
Здавалося би – ось він, кінець історії звукового насильства. При цьому у «Рівнеелектроавтотранс» підтвердили «Четвертій владі» що діючих договорів з Олегом Ниткою у них немає. Як і грошей за оренду електроопор у 2019-му році. Бо дія договору про оренду закінчилася 11-го жовтня 2018-го. І не продовжувалася.
Отже, з цього часу підприємець використовував свої ретранслятори без жодних погоджень і жодної плати місту. При цьому продовжував активно заробляти на рекламі (не маючи на це дозволу).
В період новорічно-різдвяних свят, наприклад, окрім комерційної реклами, активно рекламував тодішнього голову Рівненської ОДА Олексія Муляренка, поширюючи його вітання зі святами.
З цього ретранслятора на електроопорі на той час голова Рівненської ОДА і депутат Рівнеради від БПП Олексій Муляренко вітав своїх виборців. Попри законодавчу заборону «кричалка» досі рекламує. Залежно від вітру звук від неї йде на 50-100 метрів довкола
Чому аудіореклама досі на зупинках
На підприємстві кажуть, що з моменту припинення дії угоди неодноразово повідомляли підприємця Олега Нитку, щоб він зняв ретранслятори з електроопор.
«Четверта влада» отримала копію такого звернення. Датоване лютим 2019-го року. У ньому директор «Рівнелектроавтотранс» Валентин Ткачук пише Олегу Нитці що той мусить демонтувати ретранслятори і додає:
«Попереджаємо, якщо дана реклама не буде Вами демонтована, підприємство 26.02.2019 своїми силами проведе даний демонтаж».
Олег Нитка ретрансляторів не зняв. А «Рівнелектроавтотранс» вирішило, що своїх сил зняти озвучку зі стовпів їм не вистачає. І звернулося до Управління житлово-комунального господарства Рівного з проханням «втрутитися».
– Це ми не можемо зняти. Тому що там – обладнання, електрика, – каже заступниця головного бухгалтера КП «Рівнеелектроавтотрнас» Тетяна Пацаловська. – Ми не мали доступу.
Отже комунальники, частиною роботи яких є робота з лініями під напругою, розповідають, що в них немає доступу до власних електроопор «бо там електрика».
В Управлінні ЖКГ Рівного кажуть, що ситуацією щодо розміщення «вуличного радіо» на громадських зупинках не володіють.
– Ми до «вуличного радіо» стосунку не маємо. Там заключали договори «Рівнеелектроавтотранс». Дозволів на розміщення реклами та гучномовців на зупинках ми не надавали, – говорить начальник Управління ЖКГ Рівного Ярослав Сахнюк.
– Якщо дозвіл (від УЖКГ на зовнішню рекламу – ред.) у підприємця існував лише до жовтня 2018-го року, то хто має нести відповідальність за зняття цих ретрансляторів? Бо вони досі працюють – журналіст.
– Треба розібратись. Не володію цією ситуацією.
А як же пояснює роботу свого «вуличного радіо» сам Олег Нитка? Дуже просто. Каже, що весною 2019-го року він уклав договір з міською радою про цивільне оповіщення населення.
Запитуємо щодо цієї угоди Володимира Хомка.
– Нам підприємець сказав, що у нього укладений договір щодо цивільного оповіщення населення? – журналіст.
– Не може такого бути. Я з’ясую це питання. Не думаю, що хтось підписав цю угоду без мого дозволу.
Це ТРЕТЯ недостовірність у цій темі від міського голови. Адже договір таки є, і підписав його Володимир Хомко. В ньому дійсно передбачена можливість підприємцю можливість користуватися своїми гучномовцями.
Як міські чиновники ховають договір від рівнян
Міська рада спробувала цей договір протиправно приховати. Воно й не дивно. Адже ми зрештою знайшли у цьому документі яскраві докази як можна здати інтереси рівнян.
У відповіді на наш запит за підписом начальника Управління з питань надзвичайних ситуацій Рівного Руслана Демурова зазначено, що такий договір підписали у квітні 2019-го року.
Керівник Управління з питань надзвичайних ситуацій міськвиконкому Руслан Демуров протиправно приховує від рівнян суспільно-важливу інформацію
Тут же посадовець відповідає, що договір «був призупинений до отримання підприємцем ліцензії».
«З метою недопущення вчинення правопорушень у сфері інформаційної безпеки, 20.05.2019 р. на службовій нараді у Рівненській міській раді керівнику ТОВ «УТА «Вуличне радіо» Нитці О.Б. доведено, що його діяльність має ознаки діяльності, що відповідно до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» підлягає ліцензуванню».
«У зв’язку з чим останньому відмовлено у погодженні на додаткове розміщення ретрансляторів «вуличного радіо» на зупинках громадського транспорту, а також призупинено дію договору від 11.04.2019 щодо спільної діяльності забезпечення оповіщення та інформування цивільного захисту на території міста Рівне до отримання відповідних дозвільних документів у сфері радіомовлення (отримання ліцензії)...»
«...Копію договору не надаємо, у зв’язку з наявними у ній персональними даними Нитки О.Б.», – йдеться у цій відповіді.
Ненадання копії договору – це адміністративне правопорушення права на інформацію. За нього передбачений штраф – 425-850 гривень. Адже Закон «Про доступ до публічної інформації» передбачає, що «обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений».
Це означає, що якщо в угоді є персональні дані підприємця (його ідентифікаційний код, наприклад) управління повинне було закрити і зробити копію таким чином, щоб цього коду не було видно. Але як виявилося, начальник не лише протиправно приховав інформацію, а й збрехав. Бо договір укладений з фірмою і ніяких персональних даних підприємця там немає.
Нуль гривень для міста і довічна угода
«Четверта влада» таки змогла отримати копію угоди. Її нам надав власник «вуличного радіо» Олег Нитка. Угода підписана з фірмою Олега Нитки «Українське інформаційне агентство «Вуличне радіо». І ось мінімум три «зради», закладені у цю угоду:
ПЕРША. Пригадуєте, на яких умовах Олег Нитка орендував електроопори у 2017-2018-му роках у «Рівнеелектроавтотрансу»? 850 гривень на місяць за 10 електроопор. Мізер, скажете ви. Звісно.
Але теперішня угода НЕ передбачає ЖОДНОЇ плати місту. Бо тепер це вже не оренда стовпів для ретрансляторів, а «система оповіщення населення».
ДРУГА. Якщо попередня угода, про оренду, укладена на рік, то теперішня, про «оповіщення» – безстроково.
ТРЕТЯ. Міська рада не може самотужки розірвати угоду. Тільки за згоди підприємця або через суд.
А що ми тепер бачимо? Руслан Демуров говорить що дію угоди «призупили». Зробили це в міській раді, у травні 2019-го року, після листа від СБУ, в якому йшлося що діяльність «Українського інформаційного агентства «Вуличне радіо» потребує ліцензування згідно із законом «Про телебачення і радіомовлення».
А що таке «призупинення» дії угоди, яким виправдовується міська рада? Юристка проекту «Тисни» (Bihus.Info) Ліза Середіна таке формулювання вважає юридично нікчемним.
– Цивільне чи господарське законодавство не містить такого поняття як «призупинення», – каже експертка. – Це некоректно по відношенню до нормативно встановлених загальних умов укладення та виконання договорів.
Тобто наразі договір залишається діючим. Бо єдиний вихід його «зупинити», без згоди власника «вуличного радіо» – це подати в суд. А міська рада цього не зробила.
З'ясувати, чому ж Рівнерада не подала до суду на розірвання договору не вдалось.
– Я про цю тему забув і знати не хочу, – каже Володимир Хомко. – Я дав доручення розірвати договір і забув про це. Для мене ця тема – вичерпана.
Керівник громадської ініціативи «За чесний тендер» (яка займається контролем за публічними коштами – ред.) Святослав Клічук вважає, що таке ігнорування міською владою прав рівнян може бути невипадковим.
Керівник Громадської ініціативи «За чесний тендер» Святослав Клічук припускає, що в цій ситуації може бути корупційний інтерес
– Я впевнений, що хтось отримує неофіційну винагороду за те, що вони надалі працюють, беруть кошти за рекламу, нав'язують її на зупинках, натомість місто нічого на цьому не заробляє. Хтось від влади, хто за це відповідає, – каже Святослав Клічук.
– Якщо місто хоче на цьому заробляти, то мало би оголосити конкурс – хто запропонує кращі умови. Це мало би бути всім відомо та завчасно поінформовано. І на конкурсних умовах вибирати виконавця.
Під схемою «системи оповіщення» підприємець намагається потрапити у інші міста.
Олег Нитка дивується позиції Рівненської міської ради. Каже, що після презентації у Рівному системи оповіщення Управління надзвичайних ситуацій Рівнеради дало вимоги, які потрібно передбачити.
– Ми виготовили обладнання, внесли зміни в програмне забезпечення, – каже Олег Нитка. – Міська рада розробила договір, в який ми не вносили жодних правок. Після цього ми підписали цей договір. При цьому замінили все обладнання. І раптом міська рада нам каже: Ми зупинили дію договору. Можете пояснити як це: призупинити дію договору? Такого терміну немає.
– Міська рада вказує на те, що не відновить з Вами договору до отримання ліцензії, – журналіст.
– Ліцензії на що? Наш вид діяльності не потребує ліцензії. У нас є листНацради з питань телебачення та радіомовлення. Ми – виключно канал рекламного мовлення.
У підприємця – амбітні плани. Не виключає розміщення своїх рекламних гучномовців і в інших містах Рівненщини. Каже, що презентували свою систему у Києві.
– Ми презентували можливості системи сповіщення і для Ради Нацбезпеки та оборони, і в Департаменті організації заходів цивільного захисту населення Державної служби надзвичайних ситуацій Києва, де ми отримали схвальні відгуки від спеціалістів, що підтверджується листом де сказано:
«При проведенні реконструкції місцевих автоматизованих систем центрального сповіщення, можливе використання «вуличного радіо» як одного із засобів інформування населення про загрозу виникнення надзвичайних ситуацій та доведення інформації з питань цивільного захисту в місцях з масовим перебуванням людей».
Відповідальність міського голови Рівного
Міський голова Рівного Володимир Хомко вважає що в місті є набагато більші порушення, ніж «вуличне радіо». І, схоже, не відчуває своєї відповідальність за всі ці випадки правопорушень.
– Наприклад, автокава. Ніхто не хоче це вирішити. А коли я втручаюсь, то кажуть: «Дивись, який поганий міський голова – не дає працювати бізнесу». У місті Рівне стоять кіоски, 200 кіосків незаконних. Це в сто разів більше порушення, і ніхто нічого не робить.
– Ви наразі – проти цього «вуличного радіо»? – журналіст.
– Ні, не проти. Якби не було шуму – я б їм дозволив. Вони підняли шум – я заборонив (ця заборона юридично нікчемна – ред.).
– Я забув про цю проблему відтоді як провів нараду (у травні 2019-го року, після листа СБУ, яким звернули увагу що ця діяльність потребує ліцензування - ред.), вигнав їх та сказав їм «до побачення».
– Але вони не пішли з міста.
– Я Вам більше скажу – не пішли з міста і кави, і кіоски. Чому ж ви не пишете про кави, що на кожному кроці стоять? Та кава – ще більший збиток для міста. І кіоски не пішли, і торгівля на базарі не пішла. Ніхто не пішов.
Як захиститись від корупційної схеми і шумового забруднення
Виходів з цієї ситуації, коли хтось отримує вигоду за рахунок порушення прав рівнян, а міський голова ігнорує звернення про ці порушення, і вдає що проблема вже вирішена – небагато. Подаємо найбільш очевидні на думку юристів, з якими ми спілкувалися.
По-перше, міська рада може розірвати угоду з підприємцем через суд.
Якщо договір укладено, не розірвано і не визнано недійсним, він повинен виконуватись сторонами. Якщо така діяльність підлягає ліцензуванню, а ліцензії інша сторона за договором не має, то міська влада як сторона за договором, має право визнавати недійсним такий договір в судовому порядку.
По-друге, рівняни можуть скаржитися у Держпродспоживслужбу на наявність реклами на електроопорах і зупинках.
Якщо Держпродспоживслужба оштрафує підприємця за рекламу на зупинках, то з рішеннями про накладення штрафу можна звернутися у суд.
В суді можна доводити, що угода про оповіщення це – удаваний правочин, який має на меті приховати справжню суть цієї співпраці – дозвіл транслювати рекламу і безкоштовне надання для комерційного використання майна рівнян. На основі такого доведення вимагати скасування договору.
Те що угода про оповіщення насправді має на меті зовсім іншу мету, підтверджує і сам Олег Нитка. Адже він називає свою діяльність рекламним мовленням. Та й на сайті компанії йдеться що головна мета діяльності «вуличного радіо» – трансляція реклами, яку «не можна проігнорувати».
По третє, якщо Держпродспоживслужба накладе кілька штрафів за таку діяльність, рівняни можуть звернутися у прокуратуру з проханням захистити у суді порушення прав громади Рівного.
І тоді вже прокуратура зможе прийняти рішення про судовий позов щоб розірвати цю угоду про оповіщення, яка має ознаки удаваної.
По-четверте, у міській раді можуть згадати що на неї покладено обов'язок сприяти покращенню благоустрою в місті.
А частиною благоустрою, згідно із законом, є зниження рівня шуму.
Поки що ж посадовці обирають інший «вихід» – ігнорування проблеми.
Але це не гарантує що так триватиме довічно. Чи то пак безстроково, як йдеться в угоді з власником «вуличного радіо». Бо є ще один вихід – політична відповідальність.
– Це коли люди більше не підтримують і не голосують за політиків, які роблять неправильні речі, – каже керівник громадської ініціативи «За чесний тендер» Святослав Клічук.
– Якщо такий інструмент (електронні петиції – авт.) впроваджується, то має бути на нього реакція. Бо люди можуть використовувати якісь нецивілізовані інструменти. Якщо міський голова обирає лише ті петиції, які йому подобаються, то це погано.
Автори:
Антоніна Торбіч
Денис Грищук