У Рівненському апеляційному суді відбувся розгляд апеляційних скарг подружжя з Млинівщини на рішення місцевого суду від 7 березня 2019 року про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. Суд апеляційної інстанції відновив їх право на батьківство, однак попередив про необхідність змінити ставлення до виховання 12-річного сина, а також залишив без змін рішення в частині стягнення з обох батьків аліментів на утримання дитини.
Попри те, що подружжя виховує 4-річного сина та 2-річну доньку, вони в апеляційному порядку оскаржили рішення Млинівського районного суду, яким їх позбавлено батьківських прав відносно їх старшого сина. Хлопчик з народження проживає з бабусею. Ця жінка й стала ініціатором звернення до суду з позовом про позбавлення її зятя та доньки батьківських прав. З її слів, батьки свідомо нехтують своїми батьківськими обов’язками, а всі необхідні умови для здорового та повноцінного фізичного і духовного росту й розвитку забезпечує бабуся. На бік бабусі підлітка став орган опіки та піклування Млинівської райдержадміністрації, який хоча й не заявляє самостійних вимог на предмет спору, однак своїм рішенням від 30 вересня 2016 року вважає за доцільне позбавити батьків їх прав відносно неповнолітнього сина.
38-річна Л. старшого сина народила у першому шлюбі у 2006 році. У 2015 році жінка вдруге уклала шлюб, у новій родині підростає ще двоє дітей. У цьому ж році на підставі заяв матері хлопчика та її чоловіка про визнання батьківства було внесено зміни до актового запису про народження дитини, змінено також прізвище та внесені відомості про батька. Іншими словами — громадянин А. усиновив хлопчика.
Однак багаторічний конфлікт та неприязні стосунки між матір’ю, її дочкою та зятем вилився у судову тяганину, під час якої бабуся намагається позбавити батьків старшого внука батьківських прав, а батьки хлопчика борються за право ними залишатися, наполягаючи на тому, що існує домовленість на проживання старшого сина з бабусею, доки не покращиться матеріальне становище, адже вони є малозабезпеченою сім’єю, хоча А. офіційно працює, а його дружина отримує пенсію з інвалідності. Наразі родина проживає в задовільних умовах, в будинку чисто та затишно, про що є відповідний акт обстеження матеріально-побутових умов проживання.
Рівненський апеляційний суд прийшов до висновку, що докази, наявні у справі, і справді підтверджують неналежне виконання подружжям Т. батьківських обов’язків відносно старшого сина, оскільки вони не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення та не виявляють належного інтересу щодо нього. Разом з тим, позивачкою не доведено, а судом не встановлено, що позбавлення батьківських прав відповідатиме найкращим інтересам дитини. Не погодився суд апеляційної інстанції і з рішенням органу опіки та піклування Млинівської райдержадміністрації щодо доцільності позбавлення відповідачів батьківських прав, який не зумів належним чином обґрунтувати, що це відповідатиме інтересам хлопчика.
Зважаючи на викладене вище, суд апеляційної інстанції апеляційні скарги громадян Л. та А. задовольнив частково. Рішення Млинівського районного суду від 07 березня 2019 року у частині задоволення позовних вимог про позбавлення подружжя батьківських прав скасував.
Рівненський апеляційний суд відмовив у задоволенні позову громадянці М. (бабусі хлопчика) до подружжя Т., третій особі, яка не заявляє самостійних вимог — органу опіки та піклування — про позбавлення батьківських прав.
Суд попередив батьків про необхідність змінити ставлення до виховання 12-річного сина, а також зобов’язав орган опіки та піклування здійснювати контроль за виконанням громадянами Л. та А. батьківських обов’язків щодо сина.
Батьки й надалі сплачуватимуть аліменти на утримання сина по 500 гривень з кожного, до досягнення повноліття сина.
Рівненський апеляційний суд
