На Рівненщині цьогоріч 79 осіб покусали тварини, хворі на сказ

На Рівненщині протягом 50 років вдавалось вберегти населення від захворювань, однак у 2015 р. і в червні 2016 р. все ж сказ забрав життя двох людей у Володимирецькому та Гощанському районах. Та й епізоотична ситуація в цей період і по сьогодні залишається вкрай напруженою.

Повідомляють у Рівненському обласному центрі контролю та профілактики хвороб.

У 2021 р. зареєстровано 30 випадків захворювань серед тварин, в нинішньому вже 18. Захворіли на сказ 9 котів, 6 собак, 2 лисиці, 1 польова миша. За медичною допомогою з приводу покусу (ослинення) до лікувально - профілактичних закладів звернулися 1705 осіб, із них 79 осіб покусані хворими на сказ тваринами. Антирабічне лікування призначене 453 особам.

Механізм зараження

Вірус у тварин виділяється зі слиною за 14 днів до проявів хвороби, тому зараження настає при покусах, а також може відбуватися при ослиненні шкіри, при зніманні шкіри із хворої тварини. На сказ хворіють всі теплокровні тварини включаючи мишей, щурів, зайців, ондатр і т.д., але найчастіше в нашій області і найнебезпечнішим зустрічається захворювання на сказ серед лисиць, котів. У тварин сказ може протікати в тихій та буйній формі.

Клініка

Інкубаційний період при сказі людини коливається від 7 днів до року. Перші ознаки хвороби майже завжди проявляються на місці укусу. Рубець нерідко припухає, червоніє, стає болючим, свербить. Хворі скаржаться на загальну слабкість, серцебиття, нудоту, блювання. Через 2-3 дні настає стадія збудження. Хворого мучить спрага, але при спробі напитись виникають болючі судоми ковтальних м'язів (гідрофобія), подібні явища викликає навіть вигляд води, її дзюрчання. В стадії збудження температура підвищується до 40-41 °С. Приступи збудження припиняються і настає «зловісне» заспокоєння. За ним з'являється параліч кінцівок, порушується функція тазових органів, що згодом призводить до смерті.

Щоб запобігти захворюванню на сказ, необхідно дотримуватися наступного:

  • не контактувати з бездомними та дикими тваринами, розповідати дітям про небезпеку таких контактів;
  • не провокувати тварин на укуси: не намагатись годувати, надавати допомогу невідомим, безпритульним тваринам, дражнити їх;
  • уникати скупчень безпритульних собак;
  • при укусі або ослиненні твариною промийте рану водою з милом, краї рани обробіть розчином йоду і негайно зверніться в медичну установу, де в кожному окремому випадку буде вирішено питання відносно доцільності антирабічного лікування;
  • своєчасно робити своїм домашнім тваринам щеплення проти сказу.

Необхідно пам’ятати, що тільки своєчасне звернення до лікаря дає надійну гарантію запобігти трагічним наслідкам.

Читайте також