На Рівненщині виготовлятимуть будиночки для комфортного відпочинку на природі

Сім підприємців із Млинова перемогли в конкурсі на отримання обладнання для розвитку започаткування чи розвитку власного бізнесу. Проект «Інклюзивний ринок праці для створення робочих місць в Україні» впроваджується Міжнародною організацією праці та фінансується Урядом Королівства Данії, а адмініструється громадською організацією «Волинський Ресурсний Центр».

Учасники мали декілька місяців для підготовки, навчання, написання бізнес-планів. Після того конкурсна комісія обрала переможців, кожна ініціатива отримала обладнання на близько 80 тисяч гривень. Серед проектів-переможців – створення глемп. Це невеличкі безфундаментні будиночки для відпочинку на свіжому повітрі. Це відносно новий формат туризму, орієнтований на тих, хто хоче побути поближче до природи, але з комфортом рівня готелю. Тобто, глемпінг – це кемпінг зі зручностями.

Ініціатор проекту Андрій Родкін розповів нашим журналістам про те, як наважився займатись бізнесом, який в Україні ще на зародковій стадії.

«Ідею виношував декілька років. Вона з’явилась, коли був у відпустці у горах, у поході. В якийсь момент ми вже замучились нести речі і подумали, що було б класно, якби було би тут місце, де ми могли би відпочити, якийсь намет на горі. Ідея народилась із цього. Тривалий час була перевірка концепції. Майже рік тому, коли почались реєстрації, вирішив спробувати  перевести у законодавче русло, стати підприємцем і займатись цим бізнесом офіційно».

Розмір допомоги, яку отримав проект, майже 80 тисяч гривень. Це грантові кошти Уряду Королівства Данії. Їх Андрій Родкін спрямував на дерево- та металообробне обладнання.

«За допомогою цього обладнання ми будемо виготовляти глемпи. Це мобільні конструкції для проживання людей у літній період часу. Виграли декілька верстатів, які допоможуть у виробництві меблів, дерев’яних конструкцій, металічних кронштейнів, - зазначає Андрій. - Фугувально-реймусовий верстат, циркулярний верстат, свердлильний станок, монтажну пилу для того, щоб розрізати металічні заготовки. Також тепер маємо плазморіз, апарат для зварювання і стіл для фрезерування».

За словами Андрія Родкіна, глемпи планують продавати не лише в Україні.

«Ці будиночки продатимемо і в Україні, і за кордоном. На сьогоднішній день, в першу чергу, зосереджуємось на внутрішньому ринку. Ми плануємо працювати і з індивідуальним підходом, і для оптових покупців».

Частину робіт виконуватимуть самотужки, а частину віддаватимуть на підряд. Також вже знайшли постачальників матеріалів.  

«Матеріали стараємось брати по місцю. Нас сьогоднішній день це Ківерці, це Тернопільська і Хмельницька область. Це по дереву. По металу – луцькі бази. Все стараємось зосередити тут, в Україні. Коли ми виготовлятимемо наші конструкції, біля нас зароблятиме весь місцевий бізнес. Ми частину робіт віддамо на підряд, оскільки кожна конструкція – 3-5 тонн ваги».

Аби змайструвати такий один будинок, потрібно 30-40 днів. За словами Андрія Родкіна, все залежатиме від навантаження. На це також впливає вартість і розмір:

«Вартість одного – від 1350 до 15 000 доларів. Стандартний розмір – 4 на 6 метрів, це 24 квадратних метри периметру. У середньому, це модуль 15-16 метрів, вміщається 2+2. Дві людини на повноцінному двоспальному ліжку, дві людини на розкладному дивані. Це одна кімната, один житловий модуль і фактично - це є легка споруда, тому що вона встановлюється за один день. Жодна конструкція не може бути встановлена так швидко», - каже Андрій.

А ще глемпінг не має шкодити природі – це головна особливість. Саме тому глемпи – це шатра, сфери чи невеличкі будинки, що легко монтуються та для зведення яких не потрібно робити капітальні втручання в навколишнє середовище. Це поки що не надто розвинено в Україні.

«Український глемпінг поки що на зародковій стадії. В Україні на пальцях двох рук можна перерахувати кількість проектів, які реалізовані, при цьому тільки 3 чи 4 усвідомлюють, що вони є глемпінгом. Дуже багато проектів мають певні ознаки глемпінгу, але при цьому ним себе не називають. Називають базами відпочинку, екоготелями, екосадибами. Думаю, через рік це буде і на Рівненщині», - розповів Андрій Родкін.

Читайте також