Задля збереження інтриги та виходячи з необхідності першочергового оповіщення про загрози, повідомляють про джерела з "червоного списку". Нагадаємо, на Рівненщині шукають джерело з ідеальною водою.
Найнебезпечнішим джерелом виявилося джерело с.Синів Гощанського району:
запах – 0 балів, смак та присмак – 0 балів, забарвленість – 0°, каламутність – 0 мг/дм3, рН – 7,4, перманганатна окиснюваність – 2,24 мгО2/дм3, амоній < 0,05 мг/дм3, нітрити – 0,2 мг/дм3, нітрати – 150,6 мг/дм3, загальна жорсткість – 11,1 ммоль/дм3, хлориди – 166,0 мг/дм3, сульфати – 101,8 мг/дм3, залізо загальне < 0,1 мг/дм3, лужність загальна – 8,7 ммоль/дм3, магній – 35,3 мг/дм3, кальцій – 164,3 мг/дм3; загальні колі-форми в 100 см3 – виявлені, Еsherichia Coli в 100 cм3– не виявлені, фаги кишкової палички в 1 дм3 – не виявлені.
В першу чергу люди звертають увагу на органолептичні якості води: вода має бути прозорою, безбарвною, прохолодною (мати температуру 7-12гр С) і має бути смачною. Проте смачна вода не завжди означає, що вона безпечна.
Вода, яка містить нітрати досить часто здається смачною: добре втамовує спрагу та одночасно є небезпечною при високих їх концентраціях, насамперед для дітей до 3-х років.
Раніше вважали, що підвищена концентрація азоту нітратів не шкодить організмові. Але в 1945 році вперше були описані випадки ціанозу (синюшності) грудних дітей. Захворювання супроводжувалося зменшенням вмісту гемоглобіну у крові і переходу його у метгемоглобін. Після тривалого вивчення цього явища з’ясувалося, що воно пов’язане з великим вмістом азоту нітратів у воді (понад 50мг/дм3), на якій готували молочні суміші для дитячого харчування. Дальші дослідження і спостереження показали, що метгемоглобінемія виникає не тільки тоді, коли дитині дають харчові суміші, приготовані на такій воді, а й від грудного молока матері, яка споживала воду с підвищеною концентрацією азоту нітратів.
Крім синюшності, у дітей спостерігалися розлад харчування, зміна кислотності шлункового соку, недостатня активність ферментів, які відновлюють гемоглобін.
