Поява нової потенційно рейтингової партії в усі часи викликала пожвавлення у людей, що мають незадоволені політичні амбіції. А відтак, нова у масштабах України сила далеко не завжди виявляється такою ж безпосередньо на місцях…
Днями на сайті «Руху нових сил» оприлюднили першу п’ятірку рівненських активістів. З великою вірогідністю на наступних виборах саме їх позиціонуватимуть як ті самі «нові сили». Більшість облич, однак, знайомі рівнянам вже не перший рік.
Насамперед, це Дмитро Якимець – бізнесмен і рівненський активіст Революції Гідності, який після її перемоги взяв участь вже у двох виборчих кампаніях. Так, у 2014 р. пробував стати народним депутатом від Рівного, однак на 6% поступився «свободівцю» Олегу Осуховському.
Новий рік – і новий програш, іще дошкульніший. Цього разу у боротьбі за крісло міського голови Рівного амбітного активіста переміг чинний мер Володимир Хомко, та ще й з відривом у 30%.
Нагадаю, під час тих виборів найуразливішим місцем пана Якимця було походження коштів на потужну медіа-кампанію: безкінечні біг-борди, маса друкованої продукції, прайм-тайм на телеканалах, частота якого, за підрахунками Комітету виборців, була вищою, аніж в основних конкурентів разом узятих…
І так впродовж цілого року. Опоненти, називаючи відверто завищені суми витрат, пояснювали їх походження підтримкою загадкових бурштинокопачів із Сарненського району – Батьківщини пана Якимця.
Сам він усі ці закиди невтомно спростовує, заявляючи, що кампанію вів на кошти, отримані від продажу власного бізнесу, а також за рахунок посильної допомоги рівненських бізнесменів, яким чинна влада добряче «залила сала за шкіру».
Одним із саме таких бізнесменів тоді виявився іще один нинішній соратник Міхеіла Саакашвілі - власник рекламної групи «Радіо Дім Рівне» Юрій Плоский. Саме він був одним із організаторів «Антикорупційного форуму», у рамках якого колишній президент Грузії вперше відвідав Рівне.
«Новизна» пана Плоского, м’яко кажучи, викликає багато сумнівів хоча б тому, що у різні роки він був помічником народних депутатів Віталія Цехмістренка («Наша Україна», 2002 р.) та Юрія Прокопчука («Батьківщина», 2007 р). Тривалий час керував телеканалом «Рівне-1» (ймовірно, саме цим і пояснюється висока присутність там пана Якимця)…
Пліч-о-пліч з Дмитром Якимцем у Рівнераду йшов також і колишній миротворець у Косово та Іраку, дипломований інженер авіації та космонавтики Олександр Зайчук. Останнім часом він проявляє себе здебільшого як волонтер та активний прихожанин Української православної церкви (Московського патріархату).
Торік як голова Громадської ради при УМВС у Рівненській області навіть скаржився у прокуратуру на утиски громади УПЦ МП на Рівненщині. Церковній тематиці і нині присвячує значну кількість дописів у «Фейсбук».
Разом з вищезгаданими панами на вибори-2015 ішов також заступник голови правління «Спілки водіїв» Валентин Демчук, який нині також потрапив до команди Саакашвілі. Варто зазначити, що «Громадський контроль» Дмитра Якимця – це не перша в його історії політична сила: в 2010 р. він був обраний депутатом Рівнеради від «Батьківщини», а іще через два роки невдало балотувався в Парламент за списками партії «Україна - вперед», яку тоді очолювала нинішня депутатка від «Опозиційного блоку» Наталя Королевська (яка, як і пан Демчук, у минулому мала стосунок до «Батьківщини»).
В часи Майдану Гідності «Спілка водіїв», одначе, активно допомагала столичним протестувальникам: безкоштовно возила людей у Київ і назад. Сьогодні матеріально і технічно підтримує українських бійців на сході.
Єдиним рівненським активістом «Руху нових сил», який не має причетності до «Громадського контролю», є колишній ведучий «РТБ», а нині власник інтернет-порталу «Таке Info» Михайло Чубай. Свого часу він завідував інформаційним напрямком колишнього голови Рівненської облради Михайла Кириллова, який, власне, і заснував «Таке Info».
До слова, пан Кириллов є сином покійного нині Михайла Кириллова. При житті той був керівником рівненського «Руського центру» і активно пропагував проросійську і антиєвропейську політику. Син, утім, неодноразово заявляв, що поглядів батька категорично не поділяє, ба більше - майже з ним не спілкується.
В 2010 р. Кириллов-молодший стає депутатом облради від партії «Фронт змін». В 2012 р. політична сила об’єднується з «Батьківщиною» - і саме він очолює відповідну фракцію. В 2014 р. пише заяву на вихід з «Батьківщини» і вже через півроку вдруге потрапляє до облради, але вже за списком «БПП-Солідарність».
Кілька місяців тому пан Кириллов покинув також і фракцію «Солідарності». Прикметно, що робить це синхронно з товаришем Михайла Чубая з часів роботи на «РТБ», колишнім журналістом, а нині депутатом Юрієм Шарманським.
Очевидно, що «Рух нових сил» поставив собі амбітну мету – створити в Україні новий політичний клас. Адже, як часто наголошує Міхеіл Саакашвілі у своїх промовах, «у нашій організації немає головних і призначених, своїх і проплачених. Ми хочемо вигнати бариг із влади».
Під цими словами, упевнений, нині може підписатися чи не кожен свідомий українець. От тільки на Рівненщині йому, схоже, доведеться підписуватися, насамперед, за людей Дмитра Якимця та Михайла Кириллова.
Максим КОЛОМИС
Головне фото: LiveInternet, vkuluarah.com.ua, Facebook
