Зріст Руслана, який служить у Князівській бригаді вже рік, 2 м 10 см. Сам військовий каже, у такому зрості є як плюси, так і мінуси.
Про це повідомляють у 14-ій окремій механізованій бригаді імені князя Романа.
Там зазначаєтся, що якщо дивитися на Руслана здалеку, то здається, що у вас обман зору. А підійшовши ближче, зрозумієте: навіть якщо зростом ви не обділені, ви все одно – крихітка у порівнянні з цим велетнем.
- Із плюсів – яблука зручно обривати, - жартує Руслан. – Став в нагоді зріст і на цивільній роботі, адже до служби в нашій бригаді працював будівельником. А з мінусів – те, що одяг і взуття (у мене 48 розмір взуття), і військові і цивільні - тільки під замовлення. На щастя, в «крайні» роки із цим стало набагато простіше, - каже військовий.
На прискіпливі розпитування про зріст Руслан відповідає, що в нього в родині всі високі, але він таки найвищий. «Переріс» навіть діда, у якого зріст був 2 м 5 см. Свою особливість і навіть прохання з ним сфотографуватися Руслан сприймає з гумором, звик до зайвої уваги, від якої заховатися йому з очевидних причин непросто.
Цьогоріч у січні «на нулі» Руслан отримав тяжке поранення обох ніг – «майже 100 осколків», неохоче ділиться він. Лікування і реабілітація були тривалими, а «відголоски» поранення даються взнаки й досі, зізнається він. Та говорити про це воїн не дуже хоче. Натомість каже, що окопи разом із побратимами копає саме під свій зріст. На запитання «а як же решта?..», жартуючи каже, що то вже «їхні проблеми - нехай підставки за собою носять»…
Побратим не будує далеких планів на майбутнє. Каже, «все буде згодом». А зараз головне - досягти найважливішої для нас усіх мети – вибороти Перемогу, для здобуття якої він докладає всю притаманну йому велетенську силу.
