Україна може заробити на брухті зі знищеної російської техніки до 7 млрд гривень.
Про це пише Forbes.
Як зазначається, за майже два роки великої війни Україна перетворила 15 000 одиниць російської броньованої техніки на джерела для близько 1 млн т металобрухту.
Лише на обліку Управління відчуження та утилізації відомства накопичилося більше 12 000 т металобрухту чорних металів, розповів начальник управління Олег Коваль. Понад 541 т з них – брухт з вмістом дорогоцінних металів. Через війну обсяги брухту виросли у 17 разів – до кінця 2024 лише на обліку управління може опинитися 200 000 т брухту.
Також брухт зберігається на складах Державної прикордонної служби, Національної поліції, СБУ, каже голова експертно-наукової ради «УАВтормету» Олександр Шейко.
Міноборони може реалізовувати накопичений на своїх складах брухт із чорних металів лише із залученням уповноважених державних підприємств із затвердженого переліку уряду, каже Коваль. Наразі управління співпрацює всього з трьома держкомпаніями: «Укроборонсервіс», «Укрспецторг» та «Черкаський автомобільний ремонтний завод».
Реалізовувати брухт із вмістом дорогоцінних металів – ще складніше: тільки через спеціалізовані приватні переробні підприємства, яких в Україні всього шість. А до етапу підписання договорів із Міноборони доходять лише два: «Солярис» та «Гіацинт»
Якщо уряд не дозволить продавати залишки військового брухту на експорт – можна спробувати налагодити переробку в Україні, охочі вкладати в це вже є, каже Шейко. За підрахунками «УАВтормет», це дозволить заробити на реалізації військового брухту біля 7 млрд грн та створити в Україні близько 2000–2500 нових робочих місць.
Міноборони потрібно допустити до своїх майданчиків потенційних інвесторів та спростити процес передачі надлишкового майна. Міністерство вже напрацювало та подало постанову із такими пропозиціями на розгляд Кабінету міністрів, каже Коваль.
Якщо уряд підтримає документ, вже до кінця цього року – на початку наступного Міноборони самостійно зможе продавати цей брухт через відкриті торгові майданчики на кшталт Prozorro. Наразі документ чекає погодження від Мінфіну, Мінекономіки та Мінстратегпрому.
