Рівне Медіа
Словацького 4-6 Рiвненська область, Рiвне
+380676111844

Помер через серцеву недостатність у Краматорську: Здолбунівщина попрощається із бійцем Айдару

Здолбунівщина попрощається з бійцем Айдару Сергієм Стригою, котрий стояв біля витоків руху опору на Луганщині.

Про це повідомив Здолбунівський міський голова Владислав Сухляк.

28 листопада у громаду прийшла звістка про смерть Сергія Івановича Стриги. Україна втратила одного з тих, хто стояв біля витоків руху опору російському окупанту на Луганщині. Історію життя Сергія Івановича розповіла його дружина, Ірина.

Сергій Стрига народився на Луганщині. Після школи обрав шлях військового: вступив до Ульянівського вищого воєнного училища імені Богдана Хмельницького. Згодом молодшим лейтенантом був направлений на службу на Далекий Схід. Одружився з коханою Іриною, народився первісток Андрій.

У 1991 році, коли Україна стала незалежною, Сергій та Ірина, розуміючи, що не можуть без рідної землі, перевелися до Куп’янська, а згодом до Луганська. На батьківщині Сергій працював у Вищому воєнному училищі штурманів, доки у 37 років не вийшов на пенсію. Мав золоті руки та бажання працювати, тож став водієм у фермерському господарстві.

Після початку війни у 2014-му Сергій разом зі своїм другом пішов добровольцем до батальйону «Айдар». На питання навіщо йому це, відповідав:

«Якщо комбайнери і трактористи пішли захищати рідну землю, то я, кадровий військовий, не можу бути осторонь».

Вдень хлопці збирали врожай, а вночі їхали на блокпости. Сергія називали "Батею", бо опікувався усіма саме так - по-батьківськи.

Пані Ірина пригадує, що у їхньому будинку збиралися хлопці, яким Сергій показував, як користуватися зброєю. Тож їхній дім тоді став своєрідним штабом опору.

Сергій Стрига разом з побратимами пройшов Щастя, Новосвітловку, Металіст, Вергунку… В «Айдарі» він зустрівся і зі здолбунівчанами.

У боях Сергій отримав поранення. Лікувався, хоч частина уламків так і залишилися у тілі. А згодом у госпіталі з’ясувалося, що його «наздогнала» ще й онкологічна хвороба.

Але Сергій здолав і її - завдяки підтримці волонтерів пройшов лікування в Італії та повернувся до роботи у фермерському господарстві.

Після 24 лютого 2022-го знову став на захист Вітчизни. Тоді, через переслідування з боку окупантів, "айдарівці" почали вивозити свої сім’ї з Донеччини та Луганщини. Закопавши усі документи та нагороди чоловіка, у квітні 2022-го Ірина з сім’єю приїхала до Здолбунова. А Сергій лишився боронити країну.

28 листопада боєць помер у Краматорській лікарні через серцеву недостатність. Йому було 55. Рідні залишилися без чоловіка та батька, побратими – без свого Баті.

«Не жалійте нас, ми свою долю обрали», - казав Сергій Стрига. За його заповітом, його прах буде розвіяно над рідними луганськими полями.

Детальніше про час зустрічі Героя у Здолбунові – згодом. 

Читати також