Рівненський апеляційний суд залишив без змін судове рішення, яким видано обмежувальний припис стосовно домашнього насильника.
Про це повідомляють у пресслужбі апеляційного суду.
Як зазначається, подружжя перебувало у шлюбі з 10 вересня 2010 року до 26 листопада 2012 року.
Жінка звернулась до суду із заявою про видачу щодо ексчоловіка обмежувального припису. Оскільки вона протягом останнього року потерпає від домашнього насильства з його сторони. Останній її постійно б'є, припинижує, залякає, штовхає та навіть пробував задушити.
Чоловіка неодноразово попереджали про недопустимість вчинення насильства в сім'ї та складали на нього протоколи, проте це не діяло.
Таким чином Рівненський міський суд 3 вересня 2024 року видав відповідний припис стосовно нього на пів року.
Зокрема йому заборонили:
- наближатися до місця проживання ексдружини на відстань менше 50 метрів
- переслідувати жінку та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
- вести листування, телефонні переговори та контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.
Однак, рівнянин оскаржив дане рішенння в апеляційному суді.
В поданій апеляційній скарзі він пояснював, що суд упереджено поставився до нього, не з`ясувавши усіх обставин справи. За його словами відомості про те, що він наніс заявниці не менше 20 тілесних ушкоджень у вигляді забоїв, крововиливів, саден на різних ділянках тіла, через що його зараз судять, не відповідають дійсності. Він додав, що діти можуть підтвердити, що жодних синців чи забоїв у заявниці не було того дня.
Зазначав, що заявниця страждає на психічні розлади (шизофренію) та перебуває під дією сильнодіючих препаратів, однак ці препарати приймає нерегулярно.
Також, за словами чоловіка, заявниця у травні 2024 року нібито побила їхнього неповнолітнього сина. Чоловік також стверджував, що син нібито бажає проживати із ним. Він пояснив, що він є інвалідом ІІІ групи, проходить лікування та залишився без житла, оскільки окрім спільної із заявницею квартири не має.
Також він вважав, що дії заявниці щодо встановлення обмежувальних приписів мають на меті позбавити його єдиного житла, а також перешкоджають у спілкуванні з дітьми та їх вихованні. Зауважував, що заявниця сама є кривдницею та неодноразово притягувалася до адмінвідповідальності, зокрема, рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 19.07.2024 року встановлено факт вчинення нею психологічного насильства щодо апелянта та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу.
Тому він просив скасувати рішення міського суду.
З матеріалів справи відомо, що чоловіка штрафували за порушення виконання Термінового заборонного припису, за вчинення психологічного насильства в сім’ї, за вчинення домашнього насильства фізичного та психологічного характеру стосовно колишньої дружини, дрібного хуліганства щодо працівника поліції, а також за не повідомлення про місце свого тимчасового перебування уповноваженого підрозділу поліції за місцем вчинення домашнього насильства під час дії Тимчасового заборонного припису.
Відтак, апеляційний суд залишив його скаргу без задоволення, а рішення міського суду - без змін.
- Залишаючи оскаржуване рішення без змін, апеляційний суд погодився з тим, що суд попередньої інстанції, оцінивши докази у справі в їх сукупності, правильно вказав, що наявний факт систематичного вчинення кривдником насильства в сім’ї щодо заявниці, його дії мають ознаки психологічного та фізичного домашнього насильства (тілесні ушкодження, словесні образи, приниження заявниці та спільних дітей, залякування, штовхання), та є такими, що порушують психологічну недоторканість потерпілої, порушують її та її дітей право на життя в безпечному середовищі, тому дійшов правильного висновку про наявність ризиків щодо продовження вчинення домашнього насильства відносно заявниці та необхідність видачі обмежувального припису, - йдеться у повідомленні.