Великий піст має таку назву як через свою духовну значущість, так і через тривалість, адже він – найдовший зі всіх багатоденних постів, установлених Церквою. Великий піст триває сім тижнів, або 48 днів. Перші шість тижнів – це Свята Чотиридесятниця, а сьомий тиждень, останній перед Великоднем, зветься Страсним (Страсною седмицею).
Правила Великого посту, яких сьогодні дотримуються, були встановлені в перших століттях, а закріплені й доповнені в монастирях Православної Церкви впродовж VI–XI сторіч. Ці правила призначені загалом для всіх православних християн, а не винятково для ченців. Тому важливо, щоби піст був не обтяженням, а вибором, певною земною жертвою, яку ми добровільно робимо з любові до Бога.
БОГОСЛУЖБОВІ ОСОБЛИВОСТІ ВЕЛИКОГО ПОСТУ
Молитви під час Великого посту вирізняються покаянним настроєм. Наприкінці кожного великопостового богослужіння з понеділка до п’ятниці, а також у перші три дні Страсного тижня – із доземними поклонами читається молитва святого Єфрема Сиріна, яка була укладена в IV столітті.
У перші чотири дні Великого посту на Повечір’ї читається покаянний канон преподобного Андрія Критського. Ще раз повністю він читається ввечері середи п’ятого тижня посту.
Під час Чотиридесятниці в середу та п'ятницю, у четвер 5-го тижня, а також у понеділок і вівторок Страсного тижня звершується Літургія ранішосвячених дарів. Повні Божественні літургії звершуються лише в суботні та недільні дні, а також у великі свята.
Три суботи Великого посту є поминальними (друга, третя й четверта).
ОСОБЛИВОСТІ СПОЖИВАННЯ ЇЖІ
Обмеження в їжі – один із допоміжних, але не головний складник посту. Без сповідання власних гріхів і покаяння піст буде лише певною дієтою. Ми обмежуємо споживання їжі для того, щоби змінити саме ставлення до неї – знаходити задоволення не в більшій кількості чи смаковій якості, а в простоті та достатності спожитого, аби змістити фокус і вивільнити час для головного – духовного, внутрішнього – того, що має значення для вічності.
Під час Великого посту зазвичай потрібно утримуватися від споживання м'яса, молока, масла, яєць, риби (окрім визначених днів), інших продуктів тваринного походження. Послаблення з благословення священників традиційно надаються дітям до 7 років, людям похилого віку, хворим, вагітним і матерям, які годують, особам, які важко працюють і подорожують.
ПІСТ ПІД ЧАС ВІЙНИ
Ураховуючи надзвичайні випробування, які зараз несе український народ через загарбницьку навалу, Православна Церква України закликає вірян виявити особливу розсудливість щодо міри тілесного посту. Піст не має завдавати шкоди здоров'ю. А оскільки під час війни ми не завжди вільні у виборі свого раціону та продуктів, які є під рукою, маємо виходити з наявних можливостей.
Предстоятель ПЦУ також наголошував на тому, що війна, у вогненному вирі якої ми зараз живемо, кардинально змінює форму посту, але не може змінити його сутність – самообмеження заради духовної досконалості.
«Безперечно, що для тих, хто може і здатен постувати згідно з традицією, духовно корисним буде її дотримуватися. Але всі решта у тому, що стосується їжі, маєте діяти на власний розсуд, відповідно до обставин. Справи милосердя, моральна і матеріальна підтримка тих, хто поруч, надання розради, притулку, допомоги – все це той піст, який потрібен і нам самим, і нашим ближнім», – зокрема зазначив Митрополит Епіфаній.
