Про те, що пам’ятник Олеко Дундичу не демонтують, розповіли сьогодні в Рівнераді. Для початку, Олеко Дундич - за однією версією сербський, за іншою версією — хорватський революціонер, учасник Першої світової війни, громадянської війни в Росії та війни проти УНР в складі більшовицької Росії. Така інформація побутує в мережі Інтернет.
Так-от, власне, чому він в Рівному похований? Загинув у ході польсько-радянської війни при штурмі міста Рівне першою кінною армією на території, що потім відійшла (до 1939 року) Польської республіки, пише Вікіпедія. Його могила - в Центральному міському парку ім. Шевченка є одночасно і пам`ятником. Упродовж останніх двох років рівняни закликали демонтувати пам`ятник та провести ексгумацію рештків Олека Дундича й перенести їх до цвинтаря. Відповідна петиція була зареєстрована на сайті Рівнеради, а також з’являлися публікації в Фейсбуці. Ось одна з них.
Наприкінці минулого року студенти та викладачі Міжнародного економіко-гуманітарного університету ім.. академіка Степана Дем`янчука на прохання міського голови Володимира Хомка, провели соціологічне опитування серед рівнян щодо нагальних питань. Власне, питання «Чи підтримуєте Ви ідею знесення у парку ім.. Т. Шевченка пам’ятника Олеко Дундичу та перепоховання його рештків» увійшло до цього числа. Ось, які результати:
«Отримано такі результати: підтримують – 21,3% рівнян, не підтримують – 52,5% мешканців Рівного. Активно не підтримують 58% жінок у віці після 45 років. Утрималися від відповіді на це питання 26,2%», - розповіла керівник Центру соціологічних досліджень Міжнародного економіко-гуманітарного університету ім.. академіка Степана Дем`янчука Олена Яницька.
Міський голова Рівного поділився своїм баченням цього питання:
«По Олеко Дундичу – не будемо демонтувати. Набрало 300 голосів. Не будемо. Більшість рівнян проти і я проти і мені не подобається. У нас є на що потратити кошти. Скажу відверто. Оце той випадок, коли збіглося із моїм баченням. Закон не вимагає демонтажу, бо це поховання. Напевно, бо ще ніхто не знає точно, чи він там похований».
До слова, дослідженням було охоплено майже 4 тисячі мешканців міста Рівне. Проводилося соціологічне опитування серед населення у віці: від 18 до 30 років, від 30 до 45 років, після 45 років. У кожній віковій групі досліджувалася думка 50% чоловіків – 50% - жінки.
Олеся БОРОВЕЦЬ
