Восьмирічна Меланія Шурко з Володимирця на Рівненщині отримала гран-прі у IX Міжнародному проєкті-конкурсі "Тарас Шевченко єднає народи". Дівчинка перемогла у номінації "Відеоформат читаної та співаної поезії Тараса Шевченка". Сценарій відеороботи у вигляді авторської програми писала та монтувала мама школярки.
Про це Суспільному розповіли Меланія і Тетяна Шурко.
У конкурсі взяли участь понад 800 учасників з восьми країн світу, 500 з яких змагалися у номінації відеоформату. Меланія стала однією з трьох учасників, які отримали гран-прі у віковій категорії 8-10 років.
"Я не дуже сподівалася на перемогу. Хоча вірші Тараса Шевченка мені сподобалися. Особливо "Мені тринадцятий минало", — зізналася дівчинка.
Меланія зазначила, що це не перші її творчі роботи, тому вже звикла до того, що мама підказує, з якою інтонацією читати та як поводитися перед камерою:
"Мені не завжди хочеться знімати відео. А коли бачу те, що вийшло, то трохи незвично бачити себе".
Мама Меланії Тетяна Шурко розповіла, що це перша така індивідуальна нагорода дівчинки:
"Звісно, хотілося перемогти. Але на гран-прі ми не сподівалися зовсім. У конкурсі брали участь багато талановитих дітей. Це перше індивідуальне гран-прі Меланії".
Зі слів жінки, її донька вчила вірші Шевченка вперше. Знімали у вихідні, упродовж трьох тижнів. Сценарій до усіх п'яти відео, які увійшли до конкурсної відеороботи, писала Тетяна, локації та вбрання добирали відповідно до тематики обраних віршів:
"Хотілося не просто прочитати вірші, а розповісти про Шевченка. Тому обирала вірші, Меланка вчила їх. Їй, до речі, вони сподобались. Аби добре все зробити, я переглядала відео декламування віршів Шевченка в інтернеті. Також нам допомагав з одним із віршів місцевий театрал Віктор Ковальчук — працювали над мімікою, жестами".
Тетяна Шурко зазначила, що для відеороботи Меланія вчила п'ять віршів. — "Мені тринадцятий минало", "До Основ'яненка", "Не завидуй багатому", "Тече вода з-під явора" та "Сон":
"Чомусь найтяжче Меланці дався "Сон", хоч і інші твори не надто прості. Я переживала, чи все вийде".
Зі слів мами дівчинки, локації обирали тематичні, відповідно до віршів. Хотіли показати, що творчість Шевченка не втрачає актуальності й нині, у цей непростий час.
