A PHP Error was encountered
Severity: Warning
Message: getimagesize(https://rivne.media/ckfinder/userfiles/images/30%20%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BD%D1%8F/%D0%BF%D0%BB%D0%BF%D0%BB%D0%BF%D0%BB%D0%BF%D0%BB%D0%BF/%D0%B3%D1%80%D0%B8%D0%B1%D0%B8%D0%BE%D0%B0%D0%BE%D0%B0/%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_2024-10-04_155158202.png): failed to open stream: HTTP request failed! HTTP/1.1 404 Not Found
Filename: views/news_v_amp.php
Line Number: 3126
Backtrace:
File: /home/pccchmnd/public_html/application/views/news_v_amp.php
Line: 3126
Function: getimagesize
File: /home/pccchmnd/public_html/application/controllers/News.php
Line: 74
Function: view
File: /home/pccchmnd/public_html/index.php
Line: 186
Function: require_once
У 104-й бригаді Тро Рівненщини розповіли історію бійця Миколи з позивним "Бурий". Свій перший бойовий досвід він отримав ще в 2015 році. Тоді воїн служив артилеристом. Тепер же, під час повномасштабної війни, став зенітником і полює на ворожі “Шахеди” та іншу нечисть.
“Чого “Бурий”? Бо дуже запальним був”, – так пояснює свій позивний боєць рівненської 104 бригади Микола.
“Ця війна дуже динамічна і потрібно постійно перелаштовуватися. Зараз працюю по “Шахедах”. На Донеччині, під час першої ротації, більше на “Зали” і “Ланцети” полювали. Щоразу робити це все складніше, бо ворог підлаштовується, змінює тактику”, – розповідає “Бурий”.
Але воїн переконаний, що хай би як не було складно, однак кожному треба робити свою роботу, бо ворог ні перед чим не зупиниться.
“Сім'ю, родину треба захищати. І краще робити це заздалегідь, на відстані, а не зупиняти вже у своєму дворі. Он якої вони біди під Києвом наробили, та й не тільки під Києвом. Там не перебирали військові чи цивільні – мучили й вбивали всіх. Тож, не я можу допустити, щоб вони дісталися мого двору”, – пояснює боєць свою мотивацію служити у війську.
Каже, що найважче на війні – це пережити розлуку з сім’єю, але водночас вони є й стимулом робити свою справу ще краще і долати свої страхи.
“Страх завжди є. Тут, на війні, не зустрічав ще такого чоловіка, який говорить, що нема страху. Найважче його долати, коли йдеш на позицію – це для мене найстрашніше. А як тільки зайшов, то все. Ти відчуваєш себе там, як то кажуть, власником цієї землі. Ти вже знаєш, що маєш обороняти позицію. Там боязнь десь дівається”, – каже Микола.
За проведені на війні роки чоловік побачив чимало. І йому не раз доводилось допомагати молодим побратимам бороти страх:
“Доводилося і зупиняти, і мотивувати хлопців. Якось молодий хлопчина після прильоту біля нашої позиції в паніці хотів схопитися і бігти, я його зупинив і сказав, щоб дивився на мене і тримався поряд. Не можна бігти, бо ж там вже чатують ворожі дрони й шукають рух. Потім все, все вже наладилось і він став гарним воїном”.
“Бурий” вірить в нашу перемогу і робить все, аби пришвидшити її.