У Крупецькій громаді відбулось засідання робочої групи з питань перейменування вулиць у населених пунктах.
Про це повідомляють на Фейсбук-сторінці громади.
Як зазначається, на порядок денний засідання внесено питання про узагальнення пропозицій (зауважень), що надійшли під час громадського обговорення (консультацій з громадськістю) питання зміни назви (перейменування) вулиці І. Хейла у с. Теслугів Дубенського району Рівненської області.
Крупецький сільський голова Віталій Мошкун ознайомив присутніх із результатами громадського обговорення пропозиції перейменування вулиці І. Хейла в с. Теслугів, яка надійшла від мешканця с. Теслугів П.І. Куті.
За результатами анкетування, проведеного серед мешканців вул. І. Хейла в с. Теслугів, щодо перейменування назви вулиці І. Хейла: 31 особа висловилась за перейменування вулиці, з пропозицією перейменувати вул. І. Хейла на вул. Польова; 69 осіб висловились проти перейменування вул. І. Хейла (залишити назву вулиці без змін); 32 особи на час анкетування були відсутні за місцем проживання (або перебували за кордоном).
На електронну пошту сільської ради прийшли повідомлення від двох мешканців с. Теслугів, які висловились проти перейменування вулиці І. Хейла. Надійшло одне повідомлення від мешканця с. Теслугів з пропозицією вулицю І. Хейла перейменувати на вулицю Любомира Бондарця.
Окрім цього надійшло 1 електронне звернення від мешканки с. Теслугів, яка висловилась проти перейменування вулиці І. Хейла.
За результатами вивчення питання щодо узагальнення пропозицій, що надійшли під час громадського обговорення (консультацій з громадськістю) питання зміни назви (перейменування) вулиці І. Хейла у с. Теслугів, беручи до уваги громадсько-політичну діяльність Івана Хейла, членами робочої групи прийнято рішення не перейменовувати назву вказаної вулиці, оскільки це не суперечить чинному законодавству України щодо декомунізації, оскільки члени комуністичної партії Західної України, до складу якої входив Іван Хейло, дотримувались «національного ухилу» у своїх політичних поглядах, внаслідок чого постраждали від сталінських репресій.