Працівники Нобельського національного природного парку здійснили польовий виїзд для дослідження флори та фауни поліського краю. Вони поділилися своїми спостереженням і розповіли про те, що їм вдалося побачити та дослідити під час експедиції.
Міжріччя Прип’яті та Стоходу в межах Нобельського національного природного парку вирізняється своєю недоступністю. Лише морозної зими або весняного повноводдя можна дістатися до окремих суходільних острівків у річкових заплавах. Одним із таких місць є урочище «Переволока» між селами Нобель і Омит, яке відноситься до ПОНДВ № 1 національного парку. Цей піщаний острів, видовжений більш ніж на кілометр із заходу на схід і шириною до півкілометра, зберігає у своїй структурі всі природні комплекси поліського болотистого краю. На ньому піщані рівнини й пагорби помережані заболоченими вінками із трясовиною, а на краї острова простягаються лугові заплави аж до русел річок та їхніх відног. На такому зручному й безпечному місці ще тисячоліття тому поселилися люди, а останні жителі вибралися з цих місць до цивілізованих сіл лише півстоліття тому. Із того часу людська присутність не заважає природі розвиватися у своїй дикій сутності й відновлювати прадавні форми, адже люди на "Переволоку" потрапляють украй рідко.
Із метою виявлення й обліку представників флори та фауни, а також фото- відеофіксації фенологічних явищ у природному середовищі свій польовий виїзд на віддалений у заплавах острів здійснили інспектори з охорони ПЗФ Іван Книшов і Василь Дякончук, старший науковий співробітник Іван Зубкович, фахівчиня з екологічної освіти Іванна Макарчук і краєзнавець Павло Дубінець. Кожен мав свої цілі та завдання. Уже з перших метрів озером Омит, річкою Стохід і розливом води по болоті учасники виїзду поринули у світ дикої природи. Увесь шлях на моторному човні по воді з місця, звідки починалася експедиція, її учасників супроводжував пташиний дивосвіт, сповнений різноголосим переспівом представників орнітологічної фауни. На лугових розливах води й очеретяних заростях удалося зафіксувати й почути голоси пернатих мешканців краю. Спостерігали пірникозу велику, крижня, нерозня, чирянку велику, гоголя, білу та сіру чапель, очеретянку велику тощо. Безпосередньо на острові побачили вівчарика жовтобрового, дрозда чорного, синицю велику, ластівку, записали спів вільшанки.
Серед ботанічного багатства острова зафіксували цвітіння барбарису, бузку, конвалії, різних видів фіалки. Також на острові ростуть одинарник європейський, молочай кипарисовий, калюжниця болотна, цмин пісковий, козельці звичайні, гадючник в’язолистий, дрік красильний, герань Роберта, хвощ, малина, ожина, шипшина тощо.
Вразили своєю формою й окремі види дерев. Так, подорожуючи лісовими насадженнями, виявили сосну, гілля якої росте прямо від кореня, і дуба, окремі стовбури якого розрослися з одного пенька. Береза, вільха, осика ростуть у низинних місцях і доповнюють основну масу лісового насадження, яке складається переважно із сосни. І не дивно, адже лише це дерево може акліматизуватися й рости на бідних, піщаних, із жовтого сипучого піску ґрунтах.
Із тваринного світу на піщаних видувах зафіксовано сліди лося європейського, косуль і дикого кабана, а також нори лисиць. Також вдалося побачити представників класу плазунів і земноводних: ящірку прудку, вужа звичайного, жабу гостроморду. Натрапили експедитори й на гніздо лебедя, розміщене на краю поляни, котре до підсихання птахи збудували на воді. Із відпливом і птахи перебралися до більш безпечного й вологого місця. А ще виявили представників світу комах, серед яких - жук-листоїд і метелики – сонцевик, Павиче око, лимонниця, білан ріпаковий, капустянка.
Урочище "Переволока" відоме археологічній науці як місце, багате на історичну спадщину періоду кам’яної доби. Тут можна знайти залишки життєдіяльності людей пізніших століть і часів Першої світової війни. Під час обходження території учасники експедиції окремо оглянули місця, де було житло виселених у радянський період з острова людей. Зокрема, несподівано натрапили на камінь від ручних жорен, на яких люди десятиліттями перемелювали зерно на борошно. Пастку для необізнаних відвідувачів острова можуть становити закинуті колодязі, тому охочих побувати в цьому дикому місці застерігають: без провідника небезпечно вирушати в дорогу на суходільний мис посеред болота.
"Віддаленість, утаємниченість та утрудненість доступу до цього клаптику землі серед вікових болотних трясовин, легенди та оповіді, пов’язані із цим місцем, додадуть екзотики та екстриму тим, хто хоче пізнати поліський край. Тож запрошуємо до екскурсії!", - зазначили наприкінці.
