У селі Здовбиця знаходиться місце, що є свідком історичних подій.
Ідеться про урочище «Микитові рови».
Кілька фактів про урочище та події, які відбувалися на його території, розповіли в Управлінні культури і туризму Рівненської ОДА в межах проєкту "Рівненщина на смак".
Здовбиця – село на Рівненщині, яке за свідченням істориків виховало чи не найбільшу кількість учасників національного визвольного руху 1940-50 років у розрізі всієї України.
Бій у Микитових ровах ламає радянські шаблони «правди» про Другу світову війну, «визволителів» і «окупантів». Героїчна й водночас трагічна подія вплелася у визвольну пісню українського народу про право бути вільним.
У березні 1944 року в нерівному бою поблизу Здовбиці полягло понад п’ять десятків здовбичан, а вирватися з оточення пощастило лише окремим бійцям УПА. Ця сторінка стала чи не найтрагічнішою в історії села. Однак досі широкому загалу про цей бій відомо дуже мало.
Минуло 80 років із того часу, як відбувся нерівний бій Здовбицької теренової сотні УПА з НКВДистами поблизу урочища Микитові Рови, що на околиці с. Здовбиця. За словами місцевої краєзнавиці Олесі Федорук, кількість військових НКВД було понад 150. На місці бою встановлений хрест.
Бій у Микитових ровах передував Гурбенській битві, яка відбулася того ж року у квітні.
Наприкінці 2021 року світ побачила книга «Здовбиця 1944-го. Микитові рови», яку ще за життя почав писати відомий краєзнавець, директор Здолбунівського краєзнавчого музею Олег Тищенко. Закінчили та видали книгу історик Ігор Марчук і краєзнавиця Олеся Федорук.
У книзі можна прочитати спогади очевидців, ознайомитися з документами, у яких міститься інформація про ті події. Ідеться у виданні й про останнього провідника УПА на Волині Анатолія Маєвського, який у 1955 році загинув саме в Здовбиці, – розповів Юрій Шадий, який є упорядником книги.
