Завтра Рівне проведе в останню дорогу Героїв Андрія Самчука та Богдана Рокицького, які повертаються додому на щиті.
Про це пише мер міста.
Андрій Самчук народився у Рівному, закінчив Великоолексинську середню школу та Рівненську духовну семінарію.
"Андрій був надзвичайно доброю людиною, м'якою. Нас у батьків двоє, то всі жартували, що характерами і вдачею ніби підмінили: я - наче хлопець, а він дуже тонкий, чуттєвий, готовий віддати все заради інших. Врешті, погана людина не піде в священники..." - розповідає сестра Героя Ольга.
Та священнослужителем Андрій так і не став. Життя приготувало йому свої випробування. Спершу померли батьки, потім особисті проблеми збивали з ніг. Чоловік пішов на службу у 2021 році.
"Андрій розповідав, що не все так легко, казав відверто, що було страшно. Але потім в нього потрапила куля. На щастя, врятував бронежилет. Тоді Андрій усміхався: "Мені старші кажуть, що то була моя куля. А якщо вона мене не взяла, то тепер нічого не страшно." Він став насправді безстрашним після того," - пригадує сестра.
Востаннє з братом Ольга говорила 29 березня. Він збирався іти в бій, з якого вже не повернувся...
"З того часу він значився зниклим безвісти. Я розпочала пошуки, писала в інтернеті. Тоді зі мною на зв'язок вийшли хлопці, які з ним служили. Вже вони розповіли, що Андрій загинув під час мінометного обстрілу. Але хлопці відступали і не могли забрати тіла," - розповідає сестра Героя.
Іще кілька місяців минуло, аж поки тіло нашого захисника змогли повернути. Далі - тривала процедура опізнання та очікування аналізу ДНК. 37-річний солдат Андрій Самчук загинув 29 березня на Миколаївщині.
Богдан Рокицький народився у Рівному. Після завершення 8 місцевої школи, навчався у "Рівненському технічному фаховому коледжі НУВГП" на електрика. А за тим здобув спеціальність "монтаж і експлуатація електроустаткування підприємств і технічних споруд, технік-електрик" у Нововолинському технічному коледжі.
По завершенню навчання працював електриком на АЗОТі. Займався спортом та удосконалювався у професії. Та після початку повномасштабного наступу росії, не сказавши й слова рідним, добровольцем пішов у військкоматі.
"Я запитувала, де він, але Богдан нічого не говорив, не можна... Він був поранений, лікувався, а коли пройшов реабілітацію, знову повернувся на передову. Цього разу на Херсонщину... Востаннє ми говорили 6 жовтня, він навіть не сказав, що йдуть на завдання, просто "До зв'язку"... Але потім не телефонував... Лише 15 числа зателефонували і сказали, що він серед зниклих безвісти..." - пригадує страшні дні мама.
Рідні розпочали пошуки, вірили, що він живий, можливо, у полоні. Через деякий час дізналися, що знайдена могила із 13 загиблими.
"Богдан зустрічався з дівчиною, збиралися одружитися, коли з війни повернеться. Вона подарувала йому браслет і саме за цим браслетом ми і впізнали нашого хлопчика... Поїхали на упізнання, сумнівів не було - це моя дитина..." - розповідає Ірина.
27-річний солдат стрілець-снайпер Богдан Рокицький загинув 9 жовтня на Херсонщині...
Прощання із Героями відбудеться завтра, 8 січня, о 12.00 на майдані Незалежності. Поховають Богдана Рокицького на кладовищі "Нове", а Андрія Семчука на кладовищі у селі Малий Олексин, де покояться його батьки...