Піон — такий позивний має тендітна дівчина з блискучим русявим волоссям, яке вибивається з-під піксельної панами. «Як квітка, але вмію стріляти», — пояснює військова свій позивний, співзвучний з потужною артилерійською установкою.
Повідомляє Sarnynews.city.
До 24 лютого дівчина проживала в Польщі, починала кар’єру косметолога. Та після повномасштабного вторгнення, коли тисячі жінок виїжджали за кордон, її рішення було протилежним — залишатися в Україні:
"В мене навіть думки не було виїхати. Вмовила маму поїхати з моєю молодшою сестрою. А я точно не могла б там спати, доки тут йде війна. Я просто така по натурі. Мій батько був військовим. Після його смерті в нас залишилась форма та деяка військова амуніція. Я вирішила віддати це все на тероборону. Напросилась допомагати у військовій частині на кухні. Так і приєдналась до волонтерів. Працювали з 8 ранку й до вечора. Я дуже хотіла приносити користь. Слідувати прикладу батька. Тому згодом вирішила піти на службу".
Коли волонтерила, дівчина декілька разів їздила на стрільби. Хоча, що таке зброя та як нею користуватися, знала з дитинства, завдяки батьку.
"Ми часто ходили в тир, — пригадує. — Я сама не усвідомлювала, що маю до того хист. А зараз просто з’явилась наснага довести цю справу до кінця. Я знала, що піду служити, а отже — повинна вміти стріляти. І виявилось, що роблю це непогано. Я досі покращую свої навики на навчаннях. Вчора, наприклад, знову була на нічних стрільбах".
Зараз дівчина виконує обов’язки військового психолога. Від початку війни вона перечитала декілька десятків книг, бо військова психологія — не така як інші галузі. Головне завдання фахівчині — супроводжувати хлопців на виконання різних бойових завдань.
"Зараз я знайомлюсь з їх життєвими ситуаціями, з характерами. Визначаю, в яких напрямках їх краще застосовувати, на які посади краще призначати, працюю з новоприбулими. Вся загальна інформація про солдатів проходить через мене. Я оцінюю їх морально-психологічний стан і багато спілкуюсь".
Військова запевняє, що в армії людей не ділять за гендерними ознаками. Жінки проходять такі ж навчання, виконують такі ж завдання, як і чоловіки:
"Це війна. І ми солдати. В однакових умовах, з однаковими обов’язками та однією метою. Коли потрібно буде захищатися та захищати свій особовий склад, я вийду і стрілятиму. Так робитиме кожен і кожна".