Напередодні Дня святого Миколая діти пишуть до нього листи зі своїми побажаннями. Малеча разом із батьками згадує свої добрі та погані вчинки та сподівається, що матиме подаруночок, а не різку. А вже на Миколая діти з самого ранку будуть шукати щось під подушкою. Відтак, напередодні улюбленого для усієї малечі дня журналісти «РівнеМедіа» поцікавилися у рівненських посадовців, як довго вони вірили у Миколая та які подарунки отримували.
Відтак, міський голова Рівного Володимир Хомко розповів, що отримував тільки цукерки, але нині тішить подарунками внучку. Як то кажуть, відіграється:
«Цукерки в дитинстві Миколай приносив. Такі часи були! Ви знаєте, яка 50 років тому бідність була. Я радий був, як були цукерки, тим більше, якщо шоколадні. Батьки з Тернопільщини, тому й святкував. Сам у дитинстві вірив, так як зараз внучка вірить. Уже для неї готую «миколайчика», а донька допомагає: натякнула їй, що десь поблизу Миколай проходить», - зазначив Володимир Хомко.
А ось депутату Рівненської міської ради Олександру Курсику найбільше запам’яталася машинка, яку не купила мама, але приніс Миколай.
«Я колекціонував автомобілі маленькі, іграшкові. Одного разу я йшов з мамою на базарі і побачив Mersedes-Benz ML: всі чотири дверцята, капот і багажник відкривалися, а коштував він тоді 10 доларів. Це були шалені гроші! Я так на нього подивився, а мама помітила це. Попросив у батьків: «Я розумію, що це дуже дорого, але я його хочу» (я якраз перемагав на змаганнях з легкої атлетики - це могло мені як до змагання бути). Вони сказали, що це дуже дорого. І коли я потім знайшов під подушкою саме цього «Меседеса», я тоді був дуже приємно вражений. Саме Святий Миколай виконав це моє бажання. Вже потім я зрозумів, що мама повернулася і купила машинку. Але я до цих пір знаю, що Святий Миколай доклав до цього руки, мамі десь там прошептав, аби йшла купила. Це був для мене емоційний вибух, адже саме те, що ти хотів і тобі відмовили, ти був розчарований, а вже через тиждень Миколай виконав цю мою мрію – дитячу, дрібну, але це було здорово», - розповів Олександр Курсик.
Вірив у такі дива він недовго, але подарунки отримував до 11 класу. А коли пішов навчатися до університету,то з хлопцями все-таки обмінювалися «миколайчиками».
Листи Миколаю писала дуже давно, але зберігає, написані сином, якому вже 26 років. Сама ж отримує подарунки на Новий рік - сімейна традиція. Це про Галину Кульчинську, заступника міського голови Рівного.
«Зазвичай я сама виступаю в ролі Миколая. Я знаю тільки, що він приносить іншим. Мені вже нічого не приносить, бо любить маленьких діток. А для мам, які подарунки дарують, - є Новий рік. У родині є традиція: на Новий рік ми знаходимо подарунки під ялинкою. Це завжди «Вау». Ти здогадуєшся, від кого вони, але це така традиція», - поділилася Галина Кульчинська.
А от голова Рівненської обласної адміністрації Олексій Муляренко не завжди святкував День Миколая. За його словами, частіше отримував подарунки від Діда Мороза.
«У той час, коли я був дитиною, тоді був не святий Миколай, а Дід Мороз, а йому листи не писали. Він приносив на Новий рік під ялинку подарунки. На Миколая почав отримувати подарунки, коли це свято почали святкувати, а це останніх 10-15 років», - розповів Олексій Муляренко.
Хоча, не злукавимо, якщо скажемо, що подарунків чекають не тільки діти, а й старші. У деяких сім’ях є традиція дарувати подарунки всім рідним і близьким.
До слова, якщо вірити легендам і сказанням, то Святий Миколай був звичайною дитиною, але він відрізнявся від усіх інших добродушністю, безкорисливістю і чуйністю. Його сім’я була заможною, так, з настанням ночі, хлопчик виходив зі свого будинку і розносив бідним діткам подарунки. Люди скоро дізналися про його вчинки і звели його в ранг Святого. Тоді і була заведена традиція – раз на рік дарувати слухняним дітям маленькі подаруночки.
Олеся БОРОВЕЦЬ