Серед родин російських окупантів побутують кардинально різні настрої: у той час як одні вважають злочини своїх чоловіків і синів подвигами, інші чекають будь-яких звісток або принаймні похоронок про них.
Про це повідомляє "24 канал", посилаючись на власні джерела.
Настрої залежать від того, у яких підрозділах служать окупанти. Дружини, яких буряти перевозять до окупованих Запоріжжя та Мелітополя, більш задоволені новими можливостями та цивілізацією.
У той же час чимала кількість окупантів перебуває у найгарячіших напрямках без права на повернення. Це стосується орків з 5 окремої танкової бригади, що дислокується в Улан-Уде. Більшість загарбників з цього угруповання майже не виходить на зв'язок із рідними з січня 2022 та без перерви перебуває на передовій.
Наприклад, батальйонно-тактичні групи, створені за участю військових з 5 ОТБР, зазнали величезних втрат, виводилися на перегруповання та знову були закинуті у бій.
"Солдатів з цієї бригади не відправляли у відпустки, а всі їх рапорти на звільнення генерали вперто ігнорували, адже Путін фактично взяв курс на утилізацію бурятів в Україні. Саме з цієї республіки, згідно зі статистикою, загинуло найбільше людей під час цієї гарячої фази війни. При цьому велика кількість родин навіть не знає про те, що їх "захисника" вже немає – командири або розповідають про те, що з військовими все добре, або прямо кажуть, що вони значаться тими, хто пропав безвісти", — пише видання.
Деякі бурятські жінки зрозуміли, що шансів побачити своїх чоловіків живими майже не залишилося, а обіцяні кремлівським диктатором мільйони ніхто не отримає, деякі бурятські жінки вирішили бунтувати. Вони записали звернення до ватажка Республіки Олексія Циденова, в якому розповіли про своє незадоволення ситуацією.
