Лимонний лікер із типово італійським ім’ям лимончело приписують до області Кампанія на півдні Італії, інформує Порадник.
На жаль, коли саме з’явився цей напій, достеменно невідомо: хтось стверджує, що він існує мало не з античних часів, а хтось приписує авторство своїм бабусям.
Інгредієнти:
- 5-6 штук середнього розміру лимонів;
- 500 мл горілки;
- 300 мл для горілки води;
- 500 г цукру.
Приготування:
Лимони промити теплою водою, витерти насухо паперовим рушником, ножем акуратно зняти із плодів цедру – верхню жовту частину шкірки.
- Увага! Дуже важливо не зачепити білу м’якоть, інакше лікер вийде гірким. Цедру скласти у трилітрову банку, залити спиртом (горілкою), щільно закрити кришкою.
Настоювати 15 днів у теплому місці (18-25 °C), захищеному від прямих сонячних променів (можна накрити щільною тканиною). Раз на добу інтенсивно струшувати банку. Отриманий настій процідити через сито або марлю. Цедру відтиснути насухо. Приготувати сироп: у каструлю з підігрітою водою всипати цукор, довести до кипіння і варити на середньому вогні 3-5 хвилин, знімаючи білу піну. Отриманий сироп охолодити до кімнатної температури. Змішати лимонну настоянку з цукровим сиропом. Готовий лікер розлити в пляшки, герметично закрити і залишити на 7 днів в темному, прохолодному місці для поліпшення смаку.
Лимончело п’ють холодним, іноді у складі коктейлів. Термін придатності в захищеному від сонячного світла місці – до 5-ти років. Міцність – близько 40%.