На підвищення яких виплат чекати рівнянам наступного року?

фото ілюстративне

В Україні в наступному році, згідно з проектом бюджету, зростання доходів населення на 2% випередить інфляцію. Фактично це означає, що найбідніші українці можуть стати трохи багатшими. Правда, перша індексація пенсій і соцдопомоги очікується тільки в липні — до цього півроку доведеться жити зі старими виплатами, а друге підвищення, яке з випередженням компенсує зростання цін, очікується тільки в грудні 2019-го.

Крім того, оновлені соцстандарти (аліменти, пенсії і мінімалка) не дотягнуть до рівня фактичного прожиткового мінімуму. Якщо перерахувати споживчий кошик за актуальними цінами, виявиться, що стандарти 2019-го не відповідають цінам поточного року.

OBOZREVATEL розібрався, як перерахують гарантії українцям в наступному році.

Прожитковий мінімум: до 2027 грн

До липня 2019-го прожитковий мінімум (загальний показник) буде на рівні 1853 грн. До цієї цифри прив'язані соціальна допомога, деякі штрафи, разові виплати (наприклад, призовникам на строкову службу або сім'ям постраждалих в АТО).

Якщо ж порахувати вартість споживчого кошика за актуальними цінами (наймінімальніший набір товарів і послуг), виявиться, що прожитковий мінімум у серпні 2018-го повинен був становити 3691 грн, говориться в моніторингу Мінсоцполітики. А в наступному році його реальний розмір буде ще вищим. Однак, оскільки від прожиткового мінімуму для непрацездатних в тому числі залежать і мінімальні пенсії, різке підвищення призведе до зростання бюджетних витрат. Тому прожитковий мінімум утримують на мізерному рівні. Отже, в липні 2019-го його підвищать до 1963 грн, а в грудні — до 2027 грн.

Також збільшиться і мінімальна пенсія. До липня вона становитиме 1497 грн, до грудня —1564 грн, а після грудня — 1638 грн. Уже зараз фактичний розмір мінімальної пенсії (сума, на яку може прожити пенсіонер в Україні) — 2710 грн. З огляду на досить низький розмір зарплат, високий рівень тіньової зайнятості (роботодавці платять у конвертах і не сплачують податки), значно підвищити пенсію уряд не може. У наступному році дефіцит Пенсійного фонду передбачений на рівні 166 млрд грн.

Крім того, від рівня прожиткового мінімуму залежать і мінімальні аліменти. Їхный розмір за рішенням уряду збільшили. Наприклад, на початку наступного року мінімальний розмір на дитину до 6 років становитиме 1624 грн, старше 6 років — 2027 грн. Після липня — 1699 і 2118 грн відповідно, після грудня — 1779 для маленької дитини і 2218 грн — старше 6 років.

Мінімальна зарплата: з 1 січня  від 4138 грн

У серпні фактичний прожитковий мінімум на працездатного українця становив 4138 грн, водночас до кінця 2018-го мінімальна зарплата не перевищить 3723 грн. Тобто всі, хто заробляє мінімалку, перебувають за межею бідності. У наступному році, згідно з проектом бюджету, зарплати підвищать лише раз — з 1 січня до 4173 грн. Мінімальна оплата години роботи збільшиться із 25,13 до 22,41 грн. Для порівняння, в Польщі, яка фактично переманює українських робітників, мінімальна вартість години — 105 грн (або 13,7 злотих).

Один зі способів боротьби з великими масштабами трудової міграції — збільшення заробітної плати. У минулому році і президент Петро Порошенко, і прем'єр Володимир Гройсман заявляли, що в 2018-му мінімалку можуть підвищити до 4200 грн. Однак виконати цю обіцянку не вдалося. Одна з причин — Міжнародний валютний фонд наполягає на збалансованості бюджету, а підвищення мінімалки призведе до зростання витрат. Правда, гроші після цього все одно повернутся в бюджет у вигляді податків, скорочення дефіциту Пенсійного фонду. Також зростання мінімалки підштовхує купівельний попит, а це позитивно впливає на весь бізнес.

Варто відзначити: згідно з даними Держстату, менше 4 тис. грн у місяць отримує кожен четвертий працюючий українець. За діючої мінімалки вони фактично перебувають за межею бідності. Згідно з розрахунками Міністерства соцполітики, споживчий кошик (це мінімальний набір товарів і послуг) обходиться в Україні у 4,2 тис. грн.

Від розміру мінімалки також залежать деякі штрафи. У першу чергу мова йде про порушення законодавства про працю, додає юрист Олександр Плахотник.

Читайте також