На Волині терооборонівці врятували знесиленого птаха та передали до Луцького зоопарку.
Про це розповідають на сторінці 100 бригади ТрО ЗСУ.
Під час патрулювання група розвідкиві 100 бригади ТрО ЗСУ під керівництвом бійця з позивним «Соловей» помітила в чагарниках знесиленого птаха, що майже не подавав ознак життя.
"Бути розвідником – значить, помічати найдрібніші деталі. Аби, як кажуть, навіть миша не прошмигнула поза увагою: і птаха теж…"
Незнайомим птахом виявився - канюк звичайний. Бійці змусили знесиленого птаха проковтнути кілька обрізків м'яса аби той набрався трохи сили. Як розповідають побратими «Ферзь», «Кардинал» і «Френ», вони взялися виходити птаха. Всім взводом стали підгодовувати, піклуватись. Декілька днів бійці ще змушували його їсти, проте згодом і просити не треба було.
Кличку птах отримав - "Кєша".
Оскільки ж «Кєша» залишався кволим, відшукали нагоду зателефонувати директорці Луцького зоопарку Людмилі Денисенко. Її чоловік Максим теж несе бойову службу в одному з підрозділів луцької тероборони ЗСУ. Пані Людмила охоче прийняла до себе птаха-«розвідника». Так підранений «прикордонник» потрапив до гамірного гурту Луцького зоопарку. А місцевий ветеринар одразу й визначив рецепт одужання, виявивши в канюка пташиний стоматит.
Днями, будучи в Луцьку, друг «Кардинал» провідав знайду. Потішився, що в зоопарку птах помітно окріпнув, набрався сил і снаги. Ветеринар каже, що як тільки «Кєшу» вилікують, його ліпше повернути в природну стихію, де врятований птах цілком даватиме собі раду. Вочевидь, саме таке логічне завершення ця історія й матиме.
До слова, це не перший випадок, коли нашим розвідникам доводиться рятувати птахів. У травні «Френ» із «Ферзем» знайшли дезорієнтованого поштового голуба. Птах був окільцьований, тож за інформацією на кільцях вийшли на його господаря. Ним виявився мешканець сусідньої Польщі. Як з’ясувалося, цей поштовий голуб летів аж із Німеччини. Проте, мабуть, через насиченість нашого прикордоння бойовими радіолокаційними системами утратив орієнтацію та подолав «зайвих» 300 кілометрів.
Після цієї історії у волинських бійців-розвідників з’явився додатковий стимул швидше перемогти ворога. Адже їх запросили на «могоричову» гостину по той берег Бугу. Наші бійці пообіцяли, що обов’язково заїдуть. Після остаточної Перемоги над рашистами та їх лукашистськими блюдолизами.
Так що розвідку луцької тероборони із Волинської 100 окремої бригади ТрО ЗСУ тепер жартома називають ще й «спецпідрозділом із порятунку птахів». Розвідники кажуть: вони готові допомогти кожному, хто потрапив у біду на нашій, волинській землі. Але знищать усякого, хто з бідою до нас прийде.
