Таїса служить кухаркою. Пішла у 104 бригаду, щоб бути ближче до сина. Для неї важливо, аби хлопці з її рідного 61 батальйону не просто були ситі, а їли зі смаком. Однак і на такій службі чатує небезпека.
Якось ворог запустив КАБ по будівлі, де жінка разом із посестрами готували вечерю. Але боєприпас упав за десяток метрів від них, прямісінько навпроти вікна, біля якого вони стояли.
“Я саме смажила котлети. Плита якраз під вікном. Я там собі облаштувала своє місце, поставила іконку на підвіконні. Оце стою, перевертаю ті котлети, як чую свист. Валя (посестра) каже, що щось летить. Я встигла тільки відвернутись і зробити кілька кроків до моменту прильоту”, – пригадує військовослужбовиця.
Вибухова хвиля вибила вікна, осколки скла розлетілися по всій кухні, в цегляних стінах з’явилися тріщини, увесь реманент розлетівся повсюди. Саму Таїсу ж відкинуло в коридор. Знаково, що єдине скло, яке там вціліло – це скло тієї ікони, яку Таїса прилаштувала на вікні.
“Це було просто диво, що ми всі живі. Хай би хто і що там не казав, але я вірю, що то Господня сила нас урятувала. Ця ікона нас вберегла і відвела цей приліт”, – впевнена жінка.
Перед будівлею залишилась величезна вирва, уся трава вигоріла, зруйноване підсобне приміщення і дерев’яний будинок, який був неподалік. Як розповів капелан батальйону, отець Олег, це була не перша спроба ворога влучити в їхню кухню:
“Впродовж тижня росіяни запускали кілька КАБів, які падали за сотню-дві сотні метрів далі звідси. Але усі вони лягали ось так, по прямій і щоразу ближче”.
Саме капелан і знайшов у завалах вцілілу ікону. Її він повернув Таїсі, яка твердо впевнена, що саме завдяки цьому образу залишилася живою.
Оригінал цієї ікони торік написав військовослужбовець 104 бригади іконописець Тимофій Папірний. На ній зображений образ Богородиці, а під її покровом захисники України різних часів: козаки, воїни УПА та сучасні українські герої.
Ікону освятив предстоятель ПЦУ владика Епіфаній у Свято-Георгіївському чоловічому монастирі на Козацьких Могилах в річницю битви під Берестечком.