Рівненський апеляційний суд переглянув скаргу ТОВ "Дієса" на рішення Зарічненського райсуду про стягнення заборгованості із зарплати.
Як зазначається, у лютому 2024 року позивач звернувся до суду про стягнення з фірми заборгованості із зарплати, компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Відомо, що чоловік з 2013 року працював на цій фірмі, а у вересні 2023 року його звільнили.
За його словами, заборгованість становила 125 084 грн. Також він просив суд стягнути з фірми компенсацію за невикористані дні відпустки в сумі 35 230 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 19 вересня 2023 року до 18 березня 2024 року з розрахунку по 1355 грн. за кожний календарний день прострочення.
Зарічненський райсуд задовольнив його позов та стягнув із ТОВ:
- 125 024 грн заборгованості із зарплати;
- 35 230 грн компенсації за невикористані дні календарної відпустки;
- 210 025 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
ТОВ "Дієса" оскаржило це рішення в апеляційному суді.
Представник відповідача зазначав, що заборгованість виникла через обставини непереборної сили (воєнний стан) та обіцяв, що заборгованість погасять.
Тож просив суд стягнути з ТОВ лише 100 232 грн.
Зрештою апеляційну скаргу фірми задовольнили частково та стягнули з неї на користь позивача:
- 100 232 грн заборгованості із зарплати та 50 000 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
- Всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця, на яку покликався відповідач в апеляційній скарзі, не виключає його відповідальності.
Задовольняючи позов, місцевий суд на підставі належним чином оцінених доказів, дійшов правильного висновку про те, що при звільненні позивача відповідачем не був проведений розрахунок та не виплачено усі належні йому суми, а ТзОВ зобов’язане виплатити існуючу заборгованість, та, в порядку статті 117 КЗпП України, має обов’язок щодо виплати середнього заробітку по день постановлення судом рішення, - йдеться у рішенні суду.
